Когнітивна модель: чи дійсно думки впливають на настрій та поведінку

Когнітивна модель передбачає, що сама ситуація впливає на наші емоції, тілесні реакції й поведінка, бо, як ми цю ситуацію сприймаємо. Безперечно, трапляються події, які справді можуть засмутити кожного, наприклад, обман чи відмову. Але часто буває так, що люди неправильно трактують нейтральні, інколи ж і позитивні події. Це говорить, що їхнє сприйняття ситуації не відповідає реальності.

Робота над виправленням когнітивних помилок полягає у критичній оцінці думок та правильному реагуванні на них, що дозволяє значно покращити стан клієнта. Тому терапія починається з докладного аналізу когнітивної моделі, яку краще пояснювати на прикладах з життя клієнта.

Когнітивні моделі, які допоможуть розв'язати будь-яку проблему

1. Карта не є територією

Модель запозичена з роботи математика Альфреда Коржибські, присвяченій спільній семантиці. У ній порушується питання взаємовідносини суб'єкта та об'єкта. Суть у тому, що опис реальності перестав бути самої реальністю. Іншими словами, розповідь про те, як ви провели відпустку, не є сама відпустка; план ремонту не сам ремонт; Опис наукової розробки — не сама наукова розробка. Концепція «Карта не є територія» дуже популярна у нейролінгвістичному програмуванні та використовується для ефективного досягнення цілей.

2. Коло компетенції

Модель запозичена з листа американського підприємця Уоррена Баффета, який він адресував власникам акцій. У ньому Баффет просить інвесторів сфокусувати свою роботу на тих областях, в яких вони дійсно добре знаються, і поменше розпорошуватися на інші. Тобто, якщо ви гарні в ресторанній справі, не намагайтеся паралельно запустити виробництво косметики.

3. Виділення першооснов

Концепція використовувалася філософом Арістотелем, винахідником Ілоном Маском та економістом Чарлі Мангером. Згідно з нею, складне завдання потрібно вирішувати, відокремлюючи лежачі в її основі факти від припущень. Залишіть лише базові поняття – з ними простіше працювати.

Один із прикладів використання цієї моделі – побудова Ілоном Маском ракети Space X. Щоб створити її, Маску потрібно було відійти від стереотипу, що запускати ракети в космос дорого. Адже він хотів відправити людей на Марс, а здійснити це можна лише суттєво скоротивши витрати. Винахідник вирішив не відштовхуватися від досвіду попередніх ракетобудівників, а повернутися до першооснов: наприклад, самостійно обчислити, скільки коштують матеріали для створення ракети.

4. Думковий експеримент

Ця когнітивна модель була популярна ще у Стародавньому Римі та Греції серед філософів. З того часу її взяли на озброєння багато вчених. Вона допомогла розширити розуміння багатьох дисциплін - від філософії та етики до квантової механіки. Серед найвідоміших уявних експериментів: Ахіллес і черепаха, кіт Шредінгера, проблема вагонетки.

Перевага моделі полягає в тому, що вона працює виключно в уяві. Це допомагає уникнути помилок, оцінити потенційні наслідки дій та вибрати найкраще рішення до того, як щось буде реально зроблено.

5. Мислення другого рівня

При розв'язанні проблеми ви можете задіяти мислення першого та другого рівнів. Мислення першого рівня дозволяє розглядати дії на шляху до вирішення та наслідки цих дій. Найчастіше вони лежать на поверхні, зрозумілі одразу і всім.

Включити мислення другого рівня складніше, оскільки вимагає розгляду як дій та його наслідків, а й те, що буде, коли ви розв'яжите проблему і неминуче створите нові. Саме вміння передбачати виділяє успішних людей: вони думають багато ходів вперед.

6. Обмірковування ймовірностей

"А що якщо…?" — одне з найпопулярніших та найдавніших питань. Відповісти на нього намагалися багато, в тому числі вчені, які займаються теорією ймовірностей, — розділ математики, що вивчає випадкові події, величини та їх властивості.

Один із прикладів блискучого використання цієї моделі продемонструвала Віра Аткінс. Працюючи на англійську розвідку під час Другої світової війни, вона була змушена наймати шпигунів для діяльності у Франції, маючи мізерну та суперечливу інформацію. Аткінс мала продумати все до дрібниць. Хто знає французьку? Хто витримує стресові ситуації? Хто видасть себе за першої нагоди? Їй доводилося скористатися не фактами, а власними припущеннями у тому, що може статися.

7. Інверсія

Модель була імовірно створена німецьким математиком Карлом Густавом Якобом Якобі в XIX столітті, який прославився завдяки своїй роботі про еліптичні функції. Вирішуючи важке завдання, вчений завжди дотримувався принципу man muss immer umkehren, або інвертуй, завжди інвертуй.

Ми звикли розв'язувати проблеми лінійно, із самого початку. Але це не завжди працює. Використовуючи інверсію як пізнавальний інструмент, ви наближаєтеся до ситуації з кінця. Наприклад, замість того, щоб думати, як прожити щасливе життя, ви уявляєте, що перетворить його на справжній кошмар. Або замість того, щоб думати про те, як удосконалювати систему, уявіть, що змусить її відкотитися назад.

8. Бритва Оккама

Модель отримала свою назву на честь Вільяма Оккама — францисканського ченця, філософа і теолога, який жив межі XIII і XIV століть. Суть її зводиться до простої формули: що простіше, краще. Це стосується будь-яких рішень, гіпотез та дій.

Наприклад, за цим принципом виробляються звички. Чим частіше ви повторюєте те саме дію, тим менше енергії мозок витрачає на його виконання. Він сам полегшує собі завдання.

9. Бритва Хенлона

Концепція отримала свою назву завдяки письменнику Роберту Дж. Хенлону у 1980 році, проте її принцип використовувався вже у ХІХ столітті Наполеоном Бонапартом. Суть моделі формулюється так: ніколи не приписуйте злому наміру те, що можна пояснити дурістю. Іншими словами, неприємні події рідко відбуваються за задумом.

Згадаймо випадок з Apple. Коли Siri тільки було запущено, люди звернули увагу на те, що вона не шукає клініки, які виробляють аборти. Багато хто вирішив, що це стратегічний хід компанії. Однак у системі лише стався збій. Apple не збиралася нікого образити.