Олена Фроляк святкує ювілей: «Я щаслива, навіть у цей важкий час»

Читайте також: Потап: з Настею Каменських ми розлучатися не збираємось - інтерв'ю

Ми поговорили із ведучою, які вона засвоїла життєві уроки, де черпає натхнення і як проводить час поза роботою у новинах і марафоні «Єдині новини». Також ексклюзивно для bigmir)net Олена Фроляк дає поради, як обрати фільм для перегляду, що дивиться сама та чому розчарована нашумівшим кінохітом «Аватар 2». 

Олено, напередодні свята задумувалися, що для вас найважливіше? 

Зрозуміла одне: нічого не може бути важливішим, ніж життя і безпека тебе і твоїх рідних. НІЧОГО! Особливо це зрозуміла в час війни. 

А як щодо висновків у роботі? 

Я щаслива, що маю роботу, і дякую за це каналу і українським захисникам і захисницям. Я маю можливість навіть зараз, у цей важкий час, себе реалізовувати в тому, що люблю. Бо зараз насправді багато людей залишились без роботи. Але війна показала, що порівняно з безпекою твого життя і твоїх рідних, друзів і колег, все інше не так важливо. І коли нам старші люди казали: «Головне, щоб не було війни!» – ми цього напевно не розуміли. Тепер знаємо сповна.

Чи змінилось сприйняття війни зараз?

Звичайно, тепер я стала сильнішою. Раніше я дуже боялася тривог. Дуже вони мене пригнічували. Зараз вже не боюся і по-іншому сприймаю: знаю, що робити, куди йти. Тепер розрізняю, коли починаються атаки, коли вибухи через розмінування. Живу з боку Вишгорода, і там буває дуже гучно. 

Та що казати, не звикла я до цього, і, думаю, як і жоден українець. Хоч звичка виникає за 21-й день, кажуть вчені, та це не спрацьовує у сприйнятті наших реалій. Зараз тільки й розмов про те, що всі хочуть перемоги, щоб все закінчилось, – всі дуже втомлені. 

Як відволікаєтеся від постійної роботи з новинами?

Читайте також: Як акторка Вірджинія Гарднер брала уроки з покеру

Рятуюся кіно і книжками. Подивилася вже чимало фільмів, цьогоріч номінованих на «Оскар». Дуже сподобався «Тар» з моєю улюбленою актрисою Кейт Бланшетт у головній ролі. 

А ще цікавий фільм «Банші Інішеріна» – хоч дуже специфічний. З роздумами, довгими діалогами, нестандартним сюжетом і прекрасними кадрами з Ірландії. Кіно не для всіх. Але я додивилася, тому що вже виховала в собі звичку: навіть якщо фільм не дуже цікавий, його дивлюся до кінця. Бо точно знаю, що в кожному фільмі, навіть найгіршому, може зʼявитися думка, яка може зачепити. 

Як обираєте фільм для перегляду?

Почала передивлятися номінантів на «Оскар» за попередні роки: 90-ті, 80-ті. Взагалі Голлівуд тих часів назнімав чимало чудових фільмів. Тому дивіться не тільки переможців «Оскара», а й фільми зі списку за найкращу жіночу роль, найкращий сценарій… Там я знаходжу багато фільмів, про які раніше нічого не чула. 

Що цікавого прочитали за останній час? 

Прочитала дуже гарну книжку «Танатонавти» французького письменника Вербера. Це роман одного з найпопулярніших сучасних авторів зі світовим ім'ям. Цікаві роздуми у жанрі наукової фантастики про те, що таке життя і чому варто жити? Чи можна задовольнятися тільки добром і уникати зла? Як віра змінює наше життя? Роман із сильною філософською лінією. 

Книжки, фільми, кіно, спілкування з друзями – оце мене рятує від війни.

У кінотеатри любите ходити?  

1 січня сходила на фільм «Аватар», про що сильно пошкодувала. Все, що зняв Кемерон, можна було показати не за 3,5 години, а за півтори. Тому було в мене маленьке розчарування. Та оскільки дивитися фільм прийшла практично вся наша сім'я, встати й піти ми не могли – тоді весь ряд спорожнів би (сміється). Всі висиділи до кінця.

Взагалі часто бувають сімейні дні зараз?

Сімейних днів цього року було більше, тому що до нас приїжджала дочка Наталя у часи блекауту. Їй треба було працювати, а у нас було світло. У цьому році в мене відбулась подія велика: я поставила маленьку сонячну електростанцію. Хотіла це зробити давно, та все відкладала. Війна стала вирішальною у прийнятті рішення. Тепер ми стали енергонезалежними. Наталя брала свій комп'ютер і віддалено працювала в нас вдома. Іноді приїжджала зі своїм хлопцем, тому нас було багато вдома. Ще моя мама якось приїжджала, то у нас була повна хата: кішка, собака, великі, старі й малі. Було весело (сміється).

Чи бували ви за кордоном за час війни?

Була у відпустці один раз влітку. З дочкою, мамою і подружкою машиною поїхали в подорож Європою. Мандрували до Італії, а дорогою проїхали Угорщину і Словаччину. В Італії навіть поплавали в Адріатичному морі. Такий маленький вояж встигли зробити за тиждень. Зізнаюсь, важко і некомфортно було. Зараз уже від таких подорожей втомлююся. Тому хай закінчиться війна – будемо літати. А поки вдома і чекаємо на перемогу.