Потап: з Настею Каменських ми розлучатися не збираємось - інтерв'ю
Перше велике інтерв'ю з Потапом за останній рік – про війну, скандали, творчість та особисте життя.
Потапе, війна зробила нас усіх геть іншими, а як війна змінила саме вас?
Читайте також: Роман Скорпіон: Після повномасштабного вторгнення я від багатьох артистів відписався
Мабуть, війна зробила багатьох більш витривалими. Але я точно зрозумів, наскільки важливий такий ресурс, як люди. Наскільки вони стають всемогутніми, коли об’єднуються та гуртуються. Зрозумів, наскільки важливо допомагати одне одному, підтримувати не тільки близьких та рідних, а й багатьох інших людей, які тебе оточують.Наскільки я знаю, ви допомагаєте не тільки за допомогою концертів, у вас є NFT-платформа Helpua.io та інші айті-проєкти. Розкажіть про них.
Так, чотири роки тому я увійшов у IT-бізнес і закохався у блокчейн. Ще тоді мій фокус уваги зацікавив цей сектор, і я поступово почав виходити з постійного продюсування та управління у напрям новітніх технологій. Разом із партнерами ми створили україно-американську компанію NFTIM, яка випустила декілька продуктів, що допомагають змінювати і світ, і особисто моє життя. Найважливішою на сьогодні для мене стала NFT-платформа helpua.io – це NFT-маркетплейс, на якому можна придбати лоти, пов‘язані з Україною, створені графічними дизайнерами з різних куточків світу. А весь отриманий прибуток іде на допомогу українцям, що залишились без домівок, теплих речей, продуктів, іграшок тощо. До речі, вдячний нашому Міністерству цифрової трансформації за підтримку нашого проєкту і віру в нього.
Також пишаюсь рольовою онлайн-грою NFT Wars, амбасадором та ініціатором якої я є. Про цю гру було багато публікацій в іноземних ЗМІ, а значить, ми вчергове привернули увагу до України і нагадали про себе світу. Це напрочуд важливо – щоб в українців була можливість вчергове заявити про себе не тільки як про незламну та могутню, а ще і як про креативну націю. NFT Wars – це високоякісний вітчизняний проєкт, який підтримали дуже багато компаній, які мають вплив на ринок, і я впевнений – це матиме неймовірно позитивний результат для нашого айті-сектору.
Взагалі айті-сектор – це могутній сектор економіки і сфера майбутнього. Україна вже і так супер-IT-країна, а далі буде тільки краще. Ми – люди майбутнього. І коли ми запускаємо подібні проєкти, я розумію, що це важливі напрями діяльності. Оскільки треба не тільки вирішувати щоденні і нагальні питання, а й продумувати наперед стратегію і план дій. Я звик думати на пару кроків вперед. Для мене завжди важливо реалізовувати як тактичні кроки, так і стратегічні. І наразі моя участь в айті-секторі є певними стратегічними кроками економічної складової майбутнього країни.
Про ваше нібито розлучення з Настею Каменських гудить весь інтернет, причому чомусь ця інформація йде від геть сторонніх людей, а не від вас самих. Потапе, розкажіть нам, як все насправді?
У кожного свій спосіб піаритись. Ми роками виступали на сцені та завойовували увагу глядачів своєю музикою, піснями, Настя – корисними та мотиваційними блогами і так далі. Якщо ці люди не знають, як зробити так, щоб про них говорили іншими способами, окрім варіанту пропіаритись на наших з Настунею іменах, – будь-ласка, нам не шкода, ми не жадібні. А як все насправді? У нас із Настею все добре, розлучатись не збираємось.
У вас нещодавно вийшов трек «Волонтер». Що надихнуло його написати?
Пісня «Волонтер» народилася, коли я вперше приїхав у батальон «Добробат». Ми з волонтерами цього батальйону разом стояли у дворі розбомбленого будинку, я тиснув їм руки, співав для них, дивлячись у їхні очі. Я зрозумів, що є дуже багато пісень про мужність і єднання українців, але такої, що присвячена саме волонтерам, – здається, немає. І я зрозумів, що хочу написати саме її.
Але ваш трек «Волонтер» викликав немало хейту в соціальних мережах. Що скажете на це?
Мій стиль спілкування і написання пісень завжди був досить різкий і резонансний. Але це не тому, що я хочу когось зачепити. Я можу бути різким, але завжди вмію вибачитись, коли для когось це здалось образливим. І дійсно – в цій пісні я не мав на меті образити когось, тож, будь ласка, не тримайте на мене зла. Якщо є люди, чиї почуття я зачепив, – я цього не хотів. Пісня може подобатись, може – ні. Це вибір людини, і я завжди його поважаю. Але зараз головне – точно не коментарі чи лайки під моїми треками, а те, що ми робимо для країни.
Зараз взагалі такий час, що хейту багато в цілому по багатьом аспектам життя. Але якщо говорити саме про артистів, то найгірше – залишитись непоміченим. Коли його творчість не викликає жодних реакцій. Тому хейт для мене – це не про страх. У випадку пісні «Волонтер» для мене дійсно головною метою було присвятити пісню волонтерам, тому що ці люди – ті, без кого ми ніколи не переможемо. Я дуже поважаю їх і ціную все, що вони роблять. Звісно, хтось міг зрозуміти якісь рядки треку не так – що ж, має повне на це право.
Багато хто з нашого українського шоу-бізнесу писали своїм «колегам з Росії». Ви писали комусь? Кому, що та які відповіді були?
На самому початку війни я взагалі писав в соціальних мережах усе, що думаю. Рубав правду-матку, так би мовити. Отримав блок від Meta – якийсь там найвищого рівня, плюс іще ряд попереджень від Meta – в тому числі блокували мої вірші. Знову ж таки. Вони були досить різкі. Доводиться тепер слідкувати за словами, постами і контентом, що викладаю, і бути «толерантнішим». І це мене бісить, хоча я б не хотів, щоб мій Instagram видалили раз і назавжди – бо тоді взагалі не зможу доносити в інсті важливі меседжі. Одне з завдань, яке я собі ставив, – боротись проти пропаганди, пробивати її у соцмережах, бо це було швидким і зрозумілим кроком, що прямо тут і зараз може робити публічна людина з великою кількістю підписників. Можливо ви пам'ятаєте ті бот-атаки, що були спрямовані на українські сторінки популярних людей? Тому було важливо достукатись хоч до когось з рф. Я щиро вірив, що можна змінити чиюсь думку, що мої «колеги» все зрозуміють, отямляться, зроблять щось. Але ці ілюзії мене покинули вже в перші дні, тому я перестав витрачати свій ресурс на цю невдячну справу і почав робити речі, в яких справді можу бути корисним. Зараз навіть не згадаю, хто і що мені відповів, бо вже більше року про цих усіх людей не думаю взагалі.
Що ви думаєте про «колег», які жодного слова не сказали про те, що в нашій країні війна?
Я думаю, що нам потрібно їх забути і не згадувати.
На вашу думку, чи є місце для них на українській сцені? Багато хто дотримується позиції, що, наприклад, вона українська співачка, мовчала довгий час і їй не місце в Україні.
Я думаю, українські слухачі самі все вирішать і оберуть улюблених артистів. Зараз з'являється багато якісної музики, і нині у нас є шанс написати сторінку українського шоу-бізнесу з нуля. Як продюсер можу сказати, що зараз з'являється багато нових достойних імен, в різних стилях, жанрах, із різним смисловим підходом. Це новий етап становлення ідентичності в українській музичній індустрії. Це логічно, адже найкраща творчість народжується в найдраматичніші моменти. Саме душевний біль чи ненависть можуть дати поштовх натхненню. Коли я бачу, що створюють молоді артисти без досвіду, – захоплююсь і пишаюсь. Круто, що так багато артистів з «Голосу» зараз пишуть музику і продовжують творити. І круто, що можна просувати свою музику виключно за допомогою діджиталу. Кожен артист має шанси бути почутим.
Весною минулого року ви заступилися за Макса Барських, тоді репер Тіматі сказав: «Потапе, я подивився твоє друге звернення до мене. Нічого іншого, крім людської поваги, вона не викликає». На завершення містер Black Star зазначив, що завжди добре ставився до Потапа та його діяльності. Він вважає, що кожен у цьому світі має займатися своїми речами. У яких ви зараз стосунках із Тіматі? Тоді багато російських ЗМІ написали, що конфлікт вичерпаний. Що ви скажете?
Ні в яких. Я не спілкуюсь із цією людиною. Моя справа – займатись творчістю та бізнесом, а не слідкувати за російськими артистами, а тим більше, що пишуть російські змі. Не читаю їх вже дуже давно. Особливо враховуючи, наскільки недостовірна та інформація, яку вони зазвичай публікують. А зараз тим паче.
Вас півроку не було в Україні, але ви активно допомагали, на подіях, в яких приймали участь ви з Настею Каменських, на гуманітарні потреби було зібрано більше 80 мільйонів гривень.
Не хочу перераховувати все, чим я допомагаю, розказувати, скільки грошей я відправив і усяке таке. Допомагаю, чим можу і чим вмію. Попереду ще багато планів, проте я людина дії а не слів, тому наперед точно не буду нічого розказувати.
Багато зірок почали хейтити вас. Ви відчули це? І можна сказати, що це був просто хайп ваших колег на вашому імені.
Вже більше року тисячі українців знаходяться всередині найстрашнішого, що може статися у цивілізованому світі. І якщо бути максимально відвертим, то хейт я бачу всюди. Не тільки про мене або когось ще. Зараз багато людей хейтять інших не тому, що вони такі токсичні чи погані, а тому що багато болю, злості і ненависті в наших життях тепер. Я зараз взагалі багато що не беру близько до серця. Бо наразі треба відноситись до всього з холодним розумом, як би не кипіло все всередині. Будь-який хейт робить так, що ми повертаємось спиною одне до одного. А не довіряючи одне одному, ми стаємо слабкими. І перестаємо бути єдиним фронтом. А цього не можна допустити. Ця війна і так забрала в нас багато. Давайте не дамо їй забрати те найчистіше, що в нас лишилось, – людяність.
Яким має бути український шоу-бізнес після війни?
Українським. Самобутнім. Яскравим. Новаторським. Колоритним. Не орієнтованим на інші країни. А таким, на який будуть орієнтуватись всі інші країни, навіть такі круті і самобутні, як країни Латинської Америки, Британія чи США.
NK заявила про тур «Я – Україна». Ви не думаєте теж про тур?
Настею я пишаюсь – в такий складний час з сиренами, комендантською годиною та іншими обмеженнями зробити тур Україною – це нелегка робота. Особливо з проблемами з її зв'язками. Але вона на стадії відновлення зв'язок та голосу, і я знаю, що вона подарує багато позитивних моментів глядачам. Особисто я наразі сфокусований на трохи інших напрямках діяльності.
Відразу після перемоги я...
Обійму сина, мою жінку-красуню Настуню, наших батьків. Зберу близьких та рідних за одним столом. І поїду в той будинок в Ірпені, який я бачив розбомбленим, коли зустрічався там з батальйоном «Добробат». І вже зовсім скоро ми побачимо його відновленим. А взагалі – після війни на нас всіх чекає багато роботи по відновленню країни, важливо про це не забувати. Тому для мене і є зараз одним з основних пріоритетів – це увага до секторів, що працюють на економіку країни.