Анна Трінчер: Я молюсь, п’ю воду, дивлюсь на себе в дзеркало і даю настанови

Читайте також: Коля Сєрга: бути українцем – це велика відповідальність

Відома співачка та блогерка Анна Трінчер навесні відвідає Львів та Тернопіль з першими сольними концертами. Артистка готує концерт у супроводі шоу-балету та спеціальних гостей. У інтерв‘ю обговорили з Анною творчість та поєднання її з сімейним життям. 

Аню, як змінилася твоя творчість з приходом війни? 

Насправді з‘явилося бажання та впевненість в тому, що я хочу створювати та чим хочу ділитися з аудиторією. З початком повномасштабного вторгнення творчість стала більш проникливою, вона про важливість звичних речей, наприклад, сильне кохання та те, яким воно є зараз. Найближчим часом я буду ділитися своєю новою творчістю і сподіваюсь, що ви розділите ці емоції разом зі мною.

Той день, 24 лютого 2022, ти пам'ятаєш? Яким він був?

Я пам'ятаю вже, чесно кажучи, такими шматками. Звичайно, цей день для мене був дуже драматичним, і я була в такому ступорі, не проживала його. Мене просто от брали за руку, кудись вели, кудись садили, щось мені казали, я щось робила, щось збирала. Пам‘ятаю, що прокинулася, як і усі, о 5 ранку, пам'ятаю, що мені здавалося, що це все якийсь прикол. 

Я не хотіла до останнього в це вірити, пам'ятаю, що зібрала усі свої найдорожчі сумочки в валізу, бо думала, що якщо не буде грошей чи прийдеться виїжджати за кордон, то хоча б сумки можна буде продавати. Я не знаю, чому в мене такі були думки на той момент, але була настільки повна безвихідь,тому я навіть не розуміла своїх дій.

Чи не було страшно розписуватися у війну?

Взагалі не страшно, бо війна стерла кордон страху, тому що я бачу, наприклад, моя подружка зараз в Америці, і вони там бояться усього і на все викликають поліцію, якщо щось підозріло. У нас вже страх – це коли летить ракета, страх – це вже коли гримить, страх – це вже коли ти бачиш смерть. Ось це тільки можна назвати страхом. Тому розписатися – це навпаки був такий ковток свіжого повітря під час усіх цих подій жахливих, це реально був один із найщасливіших днів в моєму житті, який я, до речі, пам'ятаю просто до секунди. Тому я вважаю і бажаю усім під час війни, якщо ви так відчуваєте, беріть своїх коханих та йдіть і розписуйтесь, бо коли як не зараз. Якщо ви відчуваєте, що у вашому серці йокає і відчуваєте, що хочете з цією людиною прожити все життя, взяли його під руку і пішли. 

Що змінилося після того, як стала дружиною? 

Читайте також: Геннадій Попенко: москалів зупинить лише сила, ЗСУ і єднання українців

Глобально на нас в цілому дуже вплинула війна, і наші стосунки вже зазнали дуже сильних змін – і по відповідальності, і по глибині. Коли ти вже розумієш, що це не просто людина, з якою ти розділяєш певний простір, з якою тобі кайфово, з якою ти класно проводиш час, до якої у тебе почуття, яку ти кохаєш, а це – вже твоя сім'я в першу чергу. Сім'я, не в якій ти народився, а яку ти сам створив. Я розумію, що сім'я, в якій ти народився, це дуже важливо, але сім'я, яку ти створив сам, має зовсім інше значення для тебе, тому що ти вже свідомо її обрав, свідомо побудував, тому змінилось не дуже багато чого. Ми стали набагато відповідальнішими одне до одного. Я, в принципі, і так відчувала себе за кам'яною стіною от на 100%, тому що Саша взяв відповідальність за мене на себе. 

Як ви підтримуєте одне одного з Сашею зараз? 

Ми розмовляємо, бо розмова – це найкраща підтримка. Тому що дуже часто ми не знаємо відповіді на всі питання, які бентежать нас в нашій голові, але через те, що вони просто є і нам немає кому це висловити, це може і вбивати, хоча ми знаємо повністю, як вирішити будь-яку проблему чи питання. Тому ми просто розмовляємо одне з одним. Наприклад, якщо у нас якісь складні ситуації, ми робимо вихідні і підтримуємо, розмовляємо, прогулюємося в парку, класно проводимо час.

На чому тримаються ваші стосунки? Твоя думка? 

На коханні, звичайно, на довірі, на одному погляді на життя, на взаєморозумінні, на спільних темах, на спільному баченні ситуації, на енергії. Ми в нашій парі одне одного розвиваємо, ми прогресуємо дуже сильно, коли разом. 

Хайп впливає на відносини?

Я не можу сказати, що ми щось робимо, як якийсь сильний хайп. Можливо, він був на початку відносин, коли ми ще були такі трохи молоді, незрілі, і звичайно, тоді все впливало на відносини і хайп у тому числі. У тому плані, що були напружені моменти і ми сварилися. В цілому це – наша робота, вона не повинна впливати на наші відносини, все будується на коханні.

Які у вас відносини з сім‘єю Саші? 

У нас гарні відносини. Я обожнюю кожного члена його сім'ї: і бабусь, і дідуся, і тата, і маму, і брата. Вони чудові, відкриті, щирі люди, і разом з ними я також відчуваю себе, як у своїй сім'ї. Тому що вони мене прийняли за свою, і це – неймовірно приємно. Я завжди знаю, що в мене є до кого звернутися, кому написати, кому пожалітися.

Чи забобонна Аня Трінчер?

Не дуже забобонна, але є забобони, що мені навіяла мама та бабуся – наприклад про чорну кішку; про розбите дзеркало; про те, якщо через тебе хтось переступить, то ти не виростеш; про забуту річ – коли повертаєшся за нею, то потрібно подивитися в дзеркало; про посидіти на доріжку перед від’їздом. Ці забобони мені навіяли з дитинства, а перепрограмувати мозок я не можу, тому продовжую вірити, хоча знаю, що трактування цих забобонів не доведені. 

Що надихає на творчість? 

Все, що відбувається навкруги, буденність,  нова музика, іноземна музика, люди. Якісь певні дії в моєму житті, коли в мене щось вийшло, то я в такому піднесеному стані, неначе є сили написати цілу пісню. Насправді ми, творчі люди, навіть інколи не замислюємося, звідки черпаємо натхнення.

Коли чекати новий сингл?

Поки що я в розробці абсолютно нового музичного матеріалу. Такого, що зовсім ніхто не очікує саме від мене. Я зрозуміла, що виросла, і я хочу нарешті робити на 100 % те, що мені комфортно, що подобається. Я виросла на музиці Beyoncу, Christina Aguilera, Whitney Houston, Frank Sinatra, Michael Jackson, і це дійсно люди, які формували мій музичний світ, а тепер, нарешті, я дуже виразно відчула цей вплив і працюю над новим музичним матеріалом.

Скоро відбудуться сольні концерти у Львові та Тернополі, що готуєш для аудиторії?

1 квітня – у Львові, 2 квітня – в Тернополі. Це вже зовсім скоро, і я трохи переживаю, трохи навіть інколи стаю агресивною через ці занепокоєння, але це все тому, що в мене такий перший великий досвід. У нас у Львові вже зараз солдаут. Готую новий матеріал, заспіваю вже знайомі та улюблені пісні. Також на концертах будуть спеціальні гості, тому рекомендую всім потрапити на концерт.

Перед виходом на сцену якісь ритуали робиш?

Я молюсь, п’ю воду, дивлюсь на себе в дзеркало і даю настанови самій собі, видихаю, намагаюся не переживати і просто діяти за своїми внутрішніми відчуттями.

Перше, що я зроблю коли Україна переможе – це... 

Те, що кажуть зазвичай усі – нап’юсь, скоріше за все так, і буду дуже сильно радіти за нас всіх, це точно.