Аномальні зони Києва: де в столиці найкраще лоскотати нерви

Одні сприймають геопатогенні зони Києва як забобони, інші – вірять у їхню причетність до потойбічного. Наука каже, що ці місця – лише плід бурхливої фантазії й частина міських міфів. Тим часом дослідники так званих тонких світів дотримуються іншої думки. У будь-якому разі, погодьтеся, цікаво дізнатися про культурну й історичну грані цих зон.

Недарма ж, наприклад, жахливчики – досі так само популярний жанр кіно, як і фантастичні й мелодраматичні стрічки. Ось ми й вирішили розглянути райони Києва із поганою енергетикою. Місця столиці, від яких багатьом киянам стає зле. Вірити чи не вірити, чи йти туди чи ні – це вже вибір кожного.

Сітка Гартмана – Київ

Читайте також: Донька Мадонни поділилася містичним оголенням, повторивши образ матері

Німець Ернст Гартман був переконаний, що виходи несприятливої енергії на Землі створюють щось на кшталт щільної мережі, яка оперізує всю планету. Наявність такої структури є суто гіпотетичною. І науковість цієї гіпотези не підтверджена. Проте її прихильники уважають недозволеним спорудження житла в місцях "виверження" патогенної енергії за вищезгаданою сіткою. Адже тоді, переконані вони, хвороби й нещастя для мешканців тих місць неминучі.

Колись одним із народних методів перевірки землі на проклятість було використання не за призначенням хліба. Буханець клали додолу, накривали його горщиком. Якщо до ранку хліб псувався, на цьому місці потенційні мешканці не зупинялися. Якщо ж нічого з буханцем не відбувалося, була друга обов'язкова частина перевірки: хліб згодовували птахам. Коли ті не відмовлялися від ласощів і з'їдали до останньої крихти, місце уважали гарним для будівництва житла.

Але якщо спрощувати, то розлами, провали асфальту й інші подібні речі найчастіше, повіримо знавцям, відбуваються в геопатогенних місцях. До чорного списку таких київських локацій відносять і території, де зазвичай трапляються ДТП. Нижче є перелік деяких місць столиці, які уважають містичними.

• Окремі частини Північного (раніше – Московського) мосту.
• Бабин Яр.
• Байковий цвинтар.
• Перетин проспекту Науки й Столичного шосе.
• Перехрестя бульвару Шевченка з вулицею Симона Петлюри (раніше – Комінтерну).
• Жулянський шляхопровід на Кільцевій дорозі.
• Транспортна розв'язка біля станції метро "Видубичі".
• Територія біля будинку № 142 на Берестейському проспекті (раніше – проспекті Перемоги).
• Район будинку № 64 на проспекті Правди.
• Перехрестя вулиці Привокзальної та Харківського шосе.
• Перехрестя Лісового проспекту з вулицею Братиславською.
• Проспект Повітряних Сил (раніше – Повітрофлотський проспект), територія біля будинку № 78.
• Проспект Соборності (раніше –  Возз'єднання), а точніше – біля будинку № 7.

Геопатогенні зони – мапа

У мережі викладають різні мапи з геопатогенними зонами. Нижче представлена одна з них (де містичні ділянки пов'язують із тектонічними розломами).

Геопатогенні зони пов'язують із тектонічними тріщинами

dinamit.in.ua

А тепер – трохи подробиць про несприятливі місця Києва.

Байковий цвинтар

На Байковий краще піти, звісно, вдень. Не тому, що вночі його територією ходять душі похованих тут убивць чи самогубців, а з метою оцінити естетику покинутих склепів і пам'ятників. Звичайно, якщо ви хочете вражень моторошної сили – вночі пройдіть далі вулицею Князя Володимира Мономаха (раніше – Отто Шмідта), так ви натрапите на величну територію крематорію, де до вторгнення й комендантського часу було повно всякої одухотвореної молоді, якій нічого більше робити ночами, окрім як дим нюхати.

Байковий – один із найстаріших у місті цвинтарів. Ховати на ньому почали ще 1834 року

instagram vikulia_lebed

Лиса гора

Читайте також: "Це – магія": донька Ющенка показала, як готує борщ у печі

Лисих гір у Києві, місті з бурхливою відьомською субкультурою, кілька. Нині йдеться про Лису гору на Видубичах, де за часів Київської Русі проводилися язичницькі обряди. Якийсь час гора належала Печерському монастирю – ченці тут рили свої перші ходи, а також утримували пасіку. У ХІХ сторіччі гору викупила міська влада – було вирішено встановити тут військові укріплення. Збудували Лисогірський форт. На всіх пагорбах на Лисій горі станьте й гарненько пострибайте – ви почуєте, що під вами порожнеча: це вал заввишки від 10 до 12 м, яких тут кілька. Вали з'єднані тунелями, і взагалі форт є складною системою бастіонів і равелінів. У підземних казармах могло розміститися кілька тисяч солдатів. Наприкінці XIX сторіччя тут стратили державних злочинців – на горі були встановлені шибениці, повішених кат ховав десь неподалік. За часів німецької окупації у горі розташовувалася підземна база танків – входи до бази німці підірвали під час відступу. Сьогодні гора – улюблене місце зустрічей сатаністів, толкієністів й інших… туристів.

За часів Київської Русі на Лисій горі проводили свої обряди язичники

вікіпедія

Сходи на В/Ж

Старі дерев'яні сходи були добре відомі всім, хто любить гуляти околицями Великої Житомирської. Кажуть, під сходами проходять потужні енергетичні потоки. Ми схильні думати, що страх наводив технічний стан сходів – вони могли рухнути просто "через давнину років", без жодної допомоги сил зла.

Тепер, після реконструкції, зовнішній вигляд споруди геть інший. Одначе жахливість місця не викреслити з пам'яті зміною обгортки. Принаймні тих, хто пам'ятає старі сходи на В/Ж.

Сходи на В/Ж з липня 2018-го не впізнати

instagram.com alexandra_kasianovich

Підземний перехід на Майдані, Головпоштамт

Перехід, званий у народі Трубою, розташований на місці давнього Козячого болота, де, як уважали наші пращури, живуть чорти. Тому навіть тепер, коли ця частина Козячого болота належить Київському метрополітену, прямуючи переходом так чи так нібито відчувається пригнічений стан духу.

Із Головпоштамтом інша історія: тут свого часу стояв прибутковий будинок міщанки Дьяконової, і коли в одній із її квартир стали самостійно рухатися меблі й літати всілякі предмети інтер'єру, а викликана на допомогу поліція констатувала, цитата, полтергейст, народу стало ясно – будинок проклятий. Про цей "діагноз" неодноразово згадали, коли 1989 року відвалився портик Головпоштамту, смертельно придавивши 13 людей.

А коли ви востаннє надсилали паперові листи на київському Головпоштамті?

instagram mini_comrades

Замок Річарда

Привиди, які нібито живуть у будинку на Андріївському узвозі, 15 – насправді називаються вентиляційними трубами, і саме рух повітря в них викликає таке несамовите виття, що тут ніхто не зміг жити після смерті власника. Власник – ніякий не Річард, а звичайний купець Орлов. Замком Річарда Левиного серця назвав будинок письменник Віктор Некрасов – вельми вразила його рідкісна для київської архітектури британська готика.

Замок Річарда – поетична, а не історична назва будинку

instagram bohdan_patrylak

Замкова гора на Андріївському

Замкова гора стоїть над новою Воздвиженкою. Тут регулярно проводили (і, кажуть, проводять) усілякі обряди київські відьми. Таємнича й приваблива частина гори – цвинтар Фролівського жіночого монастиря, закладений 1816 року. Назва гори найімовірніше походить від дерев'яного замку литовського воєводи Володимира Ольгердовича, який 1482 року спалив кримський хан Герея. Замок було відновлено й перебудовано, його знову спалили (цього разу запорожці), після чого тривалий час гора належала лише відьмам і киянам, що тримали тут городи.

На цій горі у XIV сторіччі збудували потужну фортецю – Київський замок

instagram yelenapavetra

Зелений театр

Обладнаний нині Зелений театр (Паркова дорога, 2) театром був не завжди – частини підпірної стіни Печерської фортеці можна знайти там і сьогодні. Стіна лише стилізована під кріпосну споруду, її бійниці насправді – це "обманки", сама стіна просто зміцнювала гору, допомагаючи Печерську стояти. Це гігантська інженерна споруда з підземними ходами, дренажною системою й тунелями в горі. Сьогодні, особливо у вихідні, тут тренуються скелелази, а вечорами продовжує збиратися неформальна молодь. Упродовж своєї історії "зеленка" постійно то горіла, то зазнавала удару блискавок, то просто приваблювала "неблагонадійних" елементів – по-перше, за початку будівництва стіни тут неподалік був цвинтар самогубців і померлих немовлят. По-друге, за радянських часів, кажуть, злочинці залишали тут трупи пограбованих і вбитих гостей столиці. Та й постійні неформальні тусовки не додали місцю репутації щасливого.

Із 2011 по 2014 у Зеленому театрі був клуб, але його закрили. Містика вплинула?

вікіпедія

Будинок Сулими

Читайте також: "Відьма, не старієш": Мішина показала відео із сином у глибокому дитинстві й тепер

Погані місця для життя в Києві доповнює ще одна локація. Нібито досі в будинку номер 16 на Лютеранській відбуваються дивні речі: хтось регоче серед ночі, другим поверхом переміщається жіноча фігура в білому, а на цікавих перехожих падає каміння. Після смерті чиновника у відставці Якима Якимовича Сулими будівля, зведена за його власним проєктом (Яким Якимович захоплювався архітектурою) переходила з одних рук в інші, кілька разів горіла, і в народі "зашурхотіли": "Тут живе нечиста сила, яка виганяє з дому кожного нового мешканця".

Чиї примари блукають у будинку Сулими?

igotoworld

Раніше повідомлялося про цікаві й недорогі ресторани Києва, у яких можна поновити сили під час прогулянки містом.