За ким сумує Нікіта Кісельов: відверте інтервʼю

Читайте також: «Хоч і виглядає по-старечому, але мені допомагає»: які залаштункові правила має Ольга Радчук

19 квітня світ побачив нову ліричну композицію сповненого кохання співака та композитора Нікіти Кісельова під назвою «+380». Це пісня про двох закоханих, яким відстань не дозволяє бути разом. Багато українців через війну знають складність такого становища на власному досвіді. Тому ми вирішили дізнатися безпосередньо в артиста про мотив до написання такої пісні та кому він її присвятив.

Хто або що надихнуло вас на написання пісні про розставання?

Моя нова пісня «+380» розповідає про розставання, спричинене відстанню між людьми. Це розповідь про довгу розлуку, що впливає на стосунки між двома людьми, але все ж колись має скінчитися. Ця пісня-історія про двох людей, які довгий час спілкуються на відстані, але не можуть бути разом. Вони кохають одне одного, але розуміють, що можливо зустрінуться не дуже скоро. Мій ліричний герой не розуміє намірів дівчини, яка з ним спілкується. Чи переживає вона за їхні стосунки, так само як це робить він? Чи думає дівчина про свого коханого, чи чекає зустрічі, чи може спати вночі? 

Кому найчастіше телефонує Нікіта Кісельов?

У моєму житті велике значення мають мої рідні – зокрема, моя мама. Ми практично щодня спілкуємося з нею телефоном. Кожен дзвінок до мами  для мене як маленький ковток свіжого повітря в метушливому дні. Її підтримка та турбота – це те, що додає мені сил і натхнення, адже вона завжди знаходить слова, які підтримають і підіймуть мені настрій. Мені дуже гріє душу те, що в нас такі взаємини з нею.

Також моїми частими співрозмовниками є люди, з якими я працюю. Ми  постійно обговорюємо нові ідеї та ділимося думками, шукаємо нові творчі рішення. Дуже часто також спілкуюся з моїм звукорежисером та аранжувальником Вітольдом, тому що є дуже багато робочих моментів та креативних ідей, які вимагають негайного опрацювання. Ми постійно переписуємося в соціальних мережах, телефонуємо один одному. Ну і звісно, я не можу жити без дзвінка моїм друзям, вони – це моя окрема частина життя. Безумовно, у такому щоденному темпі зараз для особистого життя залишається дуже мало часу, втім, я вважаю, що обов'язково потрібно приділяти увагу тим, хто для нас дорогий.

Чому сповнений кохання співак Нікіта Кісельов заспівав про сум за другою половинкою?

Пісня «+380» для мене є відображенням складних емоцій і переживань, які виникають у людей через війну. Коли я створював цю композицію, мені дуже хотілося передати біль і тугу, яку відчувають ті, хто опинився у подібній ситуації. Мені здається, що зараз ця тема дуже наболіла в українців. Багато пар та родин знаходяться далеко одне від одного через військові дії в нашій країні. Моя музична робота отримала за назву код нашого телефонного зв'язку, який символізує важливість спілкування попри будь-що. Це нагадування нам усім, що хоч як далеко ми можемо бути фізично від наших близьких, ми завжди чекаємо на їхній телефонний дзвінок. Моя мета як артиста – звертатися до серця слухачів, доторкатися до їхніх почуттів та давати їм надію у важкі часи. Я дуже хочу, щоб мої пісні відгукувалися людям і залишалися з ними надовго.

За ким ви сумуєте зараз?

Наразі я дуже сумую за своїми друзями та приятелями, які не можуть бути поруч зі мною в Україні, адже багато з них зараз перебувають за кордоном. Мої друзі дитинства розкидані по світу через війну і, на превеликий жаль, ми не маємо змоги часто бачитись. Хоча іноді вони приїжджають в Україну, і в такі моменти я найщасливіший – адже наші зустрічі завжди наповнені теплом та радістю. Це відрада для мого серця, тому я дуже ціную кожну нашу секунду разом. Через це сум за нашими спогадами з минулого довоєнного життя часто наздоганяють мене.

Кому присвячена ваша нова пісня «+380»?

Вона присвячена кожній людині, з почуттями якої вона зрезонує. Адже ідея її написання виникла з бажання нагадати усім нам про важливість міжособистісного спілкування, в тому числі й телефоном. Ця пісня є нагадуванням про важливість трепетного звʼязку між людьми, про те, як мало нам потрібно, щоб підтримати одне одного у важкі часи. Один простий телефонний дзвінок може змінити все: він може надати крила, дати надію або просто заспокоїти та показати, що ми тут, щоб підтримати одне одного. Іноді одного телефонного дзвінка з питанням «В тебе все гаразд?» може змінити повністю життя людини. Тому ця пісня – нагадування про важливість підтримки та спілкування, навіть якщо відстань розділяє нас. Вона присвячена кожному, хто відчуває потребу в близьких людях поруч. 

Про що або про кого пісня «+380»?

Вона є втіленням історії кохання на відстані. Вона розповідає про пару, яка знаходиться в різних містах або навіть країнах і спілкується лише за допомогою телефонних дзвінків. Через це ліричний герой боїться втратити свою кохану та їхні стосунки. 

У пісні ми бачимо внутрішній конфлікт головного героя, його страхи та сумніви. Він розуміє, що кохання потребує більше, ніж просто розмови телефоном, і сподівається на зустріч зі своєю коханою, хоча водночас боїться розчарування і моменту, що одного разу його слухавку ніхто не візьме.

Кому адресовані слова «Набери»?

Слова «Набери» у моїй пісні адресовані кожному, хто її слухає. Вони є закликом до спілкування, до підтримки звʼязку з близькими, до сміливості у вираженні почуттів та емоцій. Ці слова можуть бути адресовані будь-кому, хто має значення в нашому житті: коханій людині, друзям, сімʼї, колегам або просто тим, кому ми хочемо сказати: «Я тут, я дбаю про тебе, ти мені потрібен». Рядки пісні є нагадуванням про важливість виявлення любові, турботи та підтримки одне одного. Слова ліричного героя «Набери» – це запрошення до діалогу з найріднішими та найкоханішими.

Ліричний герой вашої нової пісні «+380» просить кохану людину набрати його номер. На чий дзвінок чекає Нікіта Кісельов?

Читайте також: «Місяць вчила французьку»: Лера Товстолєс – про день народження у Парижі

Зараз я чекаю на дзвінок від свого концертного директора, з яким ми поїдемо в нове місто і я побачу своїх слухачів. Кожен концерт для мене – це особливий момент, де я можу поділитися своєю музикою та емоціями з людьми, які цінують мою творчість. На початку моєї концертної діяльності мені було дуже незвично, але зараз я настільки зріднився з людьми, які приходять до мене на концерти, що з нетерпінням чекаю нових зустрічей з ними. Підтримка та енергія моїх шанувальників є натхненням для мене, і в їхніх очах я бачу свої наступні твори, адже кожна моя пісня розповідає саме історію мого слухача.

Які ще слова для вас багато значать?

Кожне слово має свою ціну, і потрібно бути обережними з ними. Не дарма кажуть, що слово – не горобець: вилетить – не спіймаєш. Можна дуже легко образити, розізлити, засмутити людину, але також на противагу викликати посмішку, підняти настрій та зробити людині приємно простими словами. 

Взагалі, я вважаю, що слова мають великий вплив на людину – на її стан, емоції та почуття. Мені здається, що в звичайних буденних фразах можна висловити подяку, кохання, турботу, подарувати посмішку та тепло на душі. В такі важкі часи важливо не забувати бути добрими та чуйними –  тож частіше даруйте приємні слова вашим найближчим людям.

Ви записували пісні і з Tayanna, і зі Skylerr та іншими. З ким ви ще хотіли б попрацювати або дуже мрієте? 

Так, дійсно, з Tayanna вийшов у нас дуже крутий дует. Це моя перша колаборація, перша моя музична дитина, так би мовити. І я, справді, надзвичайно задоволений результатом і пишаюсь цією роботою. Пісня зі Skylerr «Ліфт» дуже сподобалась нашим слухачам і запала до душі мільйонам. Для мене як для автора дуже важливо, щоб мої пісні слухали та цінували. Дуетні композиції в мене народжуються дуже рідко, тому спільні роботи є насправді особливими для мене. Коли я пишу їх, то одразу розумію, з ким буде цей дует і кому пропонувати спільну роботу, після того як напишу демоверсію. Наразі дуетних пісень немає, оскільки я чекаю натхнення і часу, коли воно прийде до мене. Тому загадувати артиста зараз немає ніякого сенсу, усе вирішить Господь Бог та муза, що обовʼязково прийде.

Зараз в нашій країні війна. Як змінилася музика за цей час? До і після. 

Українська музика зараз стала дуже яскравою, і вона нарешті стала звучати гучніше! Загалом наша творча спільнота змогла відкритися і голосно заявити про себе. Також народилося дуже багато нових українських виконавців, нових зірок, що запалали протягом останніх років. Наша культура, справді, трансформувалась, стала більш самобутньою та повернулася до свого коріння. Саме цей складний період дозволив новим артистам бути побаченими та почутими, що не може не радувати мене. Я щасливий бачити, що український шоу-бізнес змінюється, росте та розвивається. Це дуже надихає і дає стимул працювати ще краще. 

Ви пам'ятаєте той ранок 24 лютого 2022-го?

Читайте також: «Головне, щоб увага була одне на одному»: Костя Войтенко – про ідеальний вихідний

Так, я ніколи не забуду той жахливий ранок. Я прокинувся ще до світанку о п’ятій від вибухів, як і багато українців в цей страшний день. В ту страшну хвилину від паніки врятував лише заздалегідь заготований із моїми друзями план, якого ми домовлялися дотримуватися у випадку повномасштабного вторгнення. Багато чуток стосовно нападу на Київ мотивували нас підготуватися до всіх можливих варіантів розвитку подій. Тому в той страшний ранок ми забрали усі найважливіші речі і поїхали за місто, в Бучу, оскільки вважали, що там буде безпечніше. Зрештою, ми провели нестерпно довгий місяць під російською окупацією, який, здавалося, не закінчиться ніколи. Ось так ранок 24 лютого розтягнувся в часі і приніс дуже багато болю та сліз.

Ходили у бомбосховище/ укриття?

Я вважаю, що головний обовʼязок кожного з нас в ці буремні часи – берегти своє життя. Тому, звісно, я дуже часто був в укриттях і продовжую це робити під час повітряних тривог та обстрілів. Мені здається, що кожен українець за цей час вже встиг вивчити шлях до найближчого укриття, паркінгу чи станції метро. Я навіть знаю історії сімей, що після попередження про потенційний нічний обстріл йдуть до бомбосховища і проводять там цілі ночі, а зранку прокидаються, пʼють каву та йдуть працювати. Дуже сумно, що наш народ змушений просто звикати до такої жорстокої реальності: до вибухів, обстрілів та повітряних тривог.

Паніка – наш ворог також. Як не панікувати і тримати себе в руках. Ваші поради. 

Я давно практикую медитації, адже вони не лише допомагають нормалізувати мій моральний стан, а й придумати нові ідеї, надихнутися та візуалізувати майбутні проєкти в голові. Такі практики відбуваються не лише сидячи у певній позі та під спокійну музику, а й за кермом чи коли я задуманий про свою улюблену справу. Тому я вважаю, що кожному з нас необхідно знайти для себе заняття по душі, аби, займаючись ним, мозок не стресував, а навпаки – підтримував ваше психологічне здоровʼя. Ми повинні максимально берегти себе в такі нелегкі часи: ментально, морально та фізично – тільки так наш народ зможе вистояти.  

В чому сила українців?

Ми – українці – дуже щирі, відкриті, відверті і люблячі люди, які завжди готові прийти на допомогу як і своїм близьким, так і незнайомим людям. Наша сила в єдності, у спільних зусиллях проти проблем та негараздів попри протиріччя та різні погляди. Особливістю українців є великі, добрі, чуйні серця, які завжди відкриті до інших людей. Тож я мрію, щоб не зважаючи на весь жах, який нам доводиться переживати зараз, ми й залишилися такими чудовими людьми. Впевнений, що настане день, коли наш народ заживе повноцінним щасливим життям, наповненним коханням та щирою радістю.