Зірка серіалу «Дільничний з ДВРЗ» Маргарита Бахтіна: «Мені просто пощастило: я зустріла свого чоловіка»

Читайте також: Зірки «Мого прекрасного весілля» Ділан Спроус та Вірджинія Гарднер в ексклюзивному інтерв'ю

Нещодавно Маргарита завершила зніматися в новому 4-серійному проєкті телеканалу ICTV2 «ДВРЗ. Повітряна тривога». Її героїня – Настя, дружина культового дільничного Петра Дзюби у виконанні актора Віталія Іванченка. Нічого дивного і ніяких збігів, але в житті Маргарита і Віталій – чоловік і дружина.

Вони майже 24/7 разом – і на знімальних майданчиках, і на театральній сцені, і вдома. Та пара не втомлюється: жартуючи, Маргарита зізнається, що вони одне для одного – найкращий подарунок. Не такий вже це й жарт – адже днями пара відзначила 15-ту річницю свого весілля, свій кришталевий союз.
Про сім’ю, нову роль і про те, як родина переживає обстріли і повітряні тривоги в умовах війни, розповідає Маргарита Бахтіна.

Маргарито, вітаю вас з кришталевою річницею весілля!

Дякую. Час летить дуже швидко – 15 років разом, самим не віриться! Перші роки після весілля збиралися компаніями, запрошували свідків і друзів. Потім коло з кожним роком зменшувалося, у кожного свої справи. До того ж розумієш, щастя любить тишу. Зазвичай до повномасштабного вторгнення ми усією родиною ходили в ресторан в цей день. А цьогоріч залишилися вдома – в такі тривожні часи не до гучних святкувань. Я приготувала святкову вечерю, замовили улюблений торт, випили вина, запалили свічки – такий символ сімейного вогнища. Було затишно і тепло. Думаю, коли буде 30 років –  точно будемо широко відзначати з друзями і знайомими (сміється). Разом і в мирі. 

А щодо подарунків?

Віталій дарує мені квіти, це приємно і красиво. А взагалі ми одне для одного – найцінніший подарунок (сміється).

Досвід сімейного життя допомагає в роботі, адже в серіалі «Дільничний з ДВРЗ» ви граєте сімейну пару… 

В чомусь – так, але буває, що й заважає, бо ми ставимося дуже відповідально і прискіпливо одне до одного. Але в новій 4-серійці «ДВРЗ. Повітряна тривога» мені було цікаво працювати. Адже сценаристи придумали для моєї героїні Насті цікаву і глибоку жіночу тему, цілісну історію. Мені як акторці було за що зачепитися і що розкривати. Але не можу всього розкрити. Скажу, що дуже вдячна сценаристам за героїню.

Якщо порівнювати з попередніми сезонами серіалу, відбулися зміни? 

В серіалі історія моєї героїні залишалась за кадром, Настя несподівано з’являлася, а потім зникала. Були великі епізоди з нею, і мені постійно хотілось більше про неї дізнатися і розповісти. І от нарешті це вийшло саме у «Повітряній тривозі».

Ваша Настя зовсім не схожа на інших продавчинь – вона піклується про здоров’я і правильно харчується…

Так, і в цьому ми з нею дуже схожі, бо я також в реальному житті – прихильниця здорового і правильного харчування. Тому мені з Настею легко. Так само, як і вона, ми від певних продуктів відмовилися, в яких є глютен, цукор, козеїн. Намагаємося не вживати мучного і цукру…

Святковий торт на 15-річчя був винятком?

Ні, то був правильний торт, на безглютеновому борошні. Такі страви виготовляє моя добра знайома. У неї є пекарня у Львівській області. Вона використовує тільки борошно без глютену, а замість цукру додає натуральні замінники. Вона на свята на наші замовлення випікає пироги або торти і відправляє нам посилку (сміється). Так, мої хлопці із задоволенням це їдять – смачно і корисно.

Мабуть, у вашій родині і спорт поважають?

Так, я до повномасштабного вторгнення ходила на танці, а потім через тривоги і блекаути припинила. Зараз залишила собі прогулянки з собакою по району. А от Віталій з сином ходять у басейн, їм подобається.

Як змінилося ваше життя за ці два роки? До чого адаптувалися, що змінили, до чого важко звикнути?

Мабуть, в кожного своя історія щодо повномасштабного вторгнення. У перший день війни ми всі разом поїхали під Київ, в Милу – думали, там буде спокійніше. Але вийшло навпаки: ми пережили тиждень такого жахіття, який важко забути. Коли вибухало і гримало, ховались у сусідському підвалі, бо в нашому будинку його не було. Я боялася за сина, але він дуже  стійко все це зносив. Раз тільки не витримав, розплакався, коли ми побігли ховатися, бо попередили про сильний обстріл. 

Наші хлопці патрулювали село і кудись зникли на 20 хвилин, ні з ким з них зв’язку не було, лунали лише постріли. І за ці 20 хвилин в моїй голові пронеслися найстрашніші думки! Потім хлопці повернулися, і ми вирішили, що треба тікати. Якраз вночі напередодні було затишшя, і ми зранку на машинах виїхали, мчали на високій швидкості, чули постріли. А вже за пару годин вороги увійшли в Милу. Тому коли ми повернулися додому в Київ, усі страхи пішли. І зараз, коли працює ППО, іноді буває гучно і трохи страшно. Але в порівнянні з тим, що ми пережили в перший тиждень війни в Милі, це не страхи. Тому коли в мене питають, як ми, кажу, що відчуваю: ми в безпеці.

А син ваш як?

Він якось більш стійко все зносить, відправляючи ворогів на луну. Але коли він у школі і лунає тривога, увесь клас йде в бомбосховище, і всім батькам спокійно. Тривоги мене зараз злять і дратують, страху і паніки вже нема.

Маргарито, ви разом пережили страхи і зараз разом залишаєтесь. Скажіть, завдяки чому? Може, в вас є свій секрет сімейного щастя…

Ой (сміється). По-перше, треба йти по своєму відчуттю, обирати чоловіка серцем, а не розумом. Це щастя – зустріти свою людину, яку любиш, якою пишаєшся і захоплюєшся. А по-друге, в сімейному житті треба розмовляти, йти на компроміси, вибачатися, коли ти не маєш рації, – щоб був здоровий діалог між людьми. Хоча знаєте, мені просто пощастило – я зустріла свого чоловіка.

Дивіться іронічний народний детектив «Дільничний з ДВРЗ» з вівторка по четвер о 19:50 на каналі ICTV2.