Ольга Жуковцова: Під час зйомок серіалу «Молода» було багато поцілунків та інтимних сцен

Читайте також: Олена Курта: Війна навчила нас всіх цінувати кожну мить

20 березня на Новому каналі відбулася прем'єра серіалу «Молода», який розповідає про життя книжкового видавництва. Знятий до повномасштабного вторгнення, ситком відволікає від важкої дійсності та занурює у світ сучасної української літератури. Напередодні сайт Afisha.bigmir.net поспілкувався з виконавицею головної ролі Ольгою Жуковцовою.

Оля, по-перше, вітаю вас із прем'єрою!  І одразу хочу запитати: про що серіал «Молода»?

Дякую за привітання! Серіал «Молода» про те, що ми завжди можемо почати нове життя, навіть якщо ми знаходимося у великій дупі (сміється). І навіть якщо здається, що все неможливо виправити. Однак якщо мати бажання, сили і, звичайно, допомогу близьких, усе можна виправити. Серіал – про зміни в будь-якому віці. На мою думку, «Молода» призначений для всіх, хто хоче змінити своє життя і думає, що це нереально. А серіал доводить зворотне! Хоч він показує вигадану історію, але в цьому є правда: ми можемо змінити життя.

Чи ви схожі на свою героїню, яку граєте в серіалі?

Так, є декілька речей, які нас об’єднують. По-перше, мою героїню також звати Оля. І вона, як і я, не дуже легковажна, правильна жіночка, яка опинилася в новому легкому світі. Я теж змінюю багато речей у своєму житті, що раніше здавалося мені нереальним. Тож у мені також є така сила – змінюватися на краще.

Якось особливо доводилося готуватись до ролі?

Під час зйомок ми мали дуже багато поцілунків та інтимних сцен. Мені здається, що до цього потрібно було готуватися. Бо це настільки інтимні моменти, адже в справжньому житті ти робиш це за своїми відчуттями. А коли це в кіно, то для нас – для мене, Діми Архіпова і всієї знімальної групи – це були такі особливі моменти. Всі готувалися, ніхто не жартував, абсолютно ніяких зайвих жартів. Наша команда була налаштована лише допомагати і підтримувати, щоб у нас з Дімою був зв’язок і нічого нас не збивало.

Зйомки проходили два роки тому. Зараз я ще більше займаюся спортом. І мені здається, що тепер я маю набагато кращий вигляд, ніж два роки тому. Ось так нескромно я говорю про себе (сміється). У понеділок, 20 березня, були перші дві серії. І я помітила, що вже маю інший, кращий прес. Тож встигла за цей час зробити інше тіло собі.

Чи були імпровізації?

У нас Гоша (актор Володимир Ліліцький) був королем імпровізацій. Він грав брата головної героїні. І ми постійно втрачали свідомість від того, що він там витворяв на зйомках (сміється). Вова завжди смішив усіх, ми кайфували. А богинею імпровізації була Ірма Вітовська. Вона зіграла начальницю головної героїні.

Яку роль ви хотіли б зіграти?  Таку, що це просто ваша мрія…

Ви знаєте, я дуже хочу, щоб війна закінчилася якомога швидше нашою перемогою, і ми продовжимо знімати фільми в Україні. Я мрію про те, щоб зіграти злу відьму в фільмі-казці. Як-от Анджеліна Джолі зіграла Малефісенту в фільмі «Чаклунка». Ось і я хочу зіграти таку красиву, чарівну і страшну чаклунку.

 Чи є якісь критерії під час вибору проєкту?  Наприклад, для вас дуже важливий сценарій чи режисер?

У мене такий критерій, що сценарій повинен мені подобатися, і я сама маю повірити в те, що я підходжу на цю роль. Якщо розумію, що не підходжу, то я і кастинг нормально не пройду. Бо для мене віра в те, що цей проєкт має для тебе значення, розуміння, про що говорить і що відчуває моя героїня, – важливі. А якщо мені здається, що це взагалі не я, то навряд гарно це зіграю. І мій досвід це доводить.

Пішов другий рік повномасштабної війни. Як цей рік змінив вас та вашу родину?

Рік дуже змінив. Мій син живе в Туреччині. А я живу і в Туреччині, і їжджу працювати до Києва. Немає зйомок, адже зараз в Україні – не до кіна. Шукаю інші шляхи заробітку для того, щоб виживати, донатити, допомагати іншим. Ми з родиною, як і всі українці, навчаємось жити в нових умовах. Ми повинні навчитися вижити з цим болем, адже багато українців мають втрати – близьких, житла, якихось матеріальних речей. І ми маємо це робити для того, щоб відновлювати нашу країну, ростити здоровими наших дітей, створювати міцну й незалежну націю. Адже ми є прикладом для всього світу. І для цього ми повинні бути сильними, шукати, як собі допомогти, просити, брати і надавати допомогу.

Пам'ятаєте 24 лютого 2022 року - ті перші страшні хвилини?  Які були перші думки?  Що робили?

Пам’ятаю той ранок. Зустріла його в Дніпрі. Ми з родиною одразу вирішили їхати в Туреччину, бо мій чоловік пересувається на інвалідному візку. Він не зміг би спускатися в бомбосховища. Тому ми дуже швидко ухвалили це рішення сім’єю, зібрали речі і виїхали з країни. Перші думки були не емоційні: «Що робити? Що зібрати?». Я була дуже зібрана, контролювала свої емоції. Було важко, але все йшло за планом. І я розуміла, що мені потрібно було вивезти моїх чоловіків.

Що вас найбільше вразило за цей рік?

Мене вразили люди – їхня любов, сила. І продовжують вражати. Я зрозуміла і відчула, що таке Людина з великої літери, що таке поміч, самопожертва. Віддати своє життя за країну – це вищий рівень розвитку духу, особистості. Не можу навіть описати словами, наскільки я поважаю та шаную жінок і чоловіків, які воюють. Наші українці – неймовірні.

 Як син сприйняв цю війну?

Син такий розумничок у мене. Він сприйняв війну нормально з точки зору емоційного стану. Я думаю, що ми були прикладом щодо контролю ситуації. Ми не бачили страшних речей поруч, лише в новинах. І я вважаю, якщо є можливість, діти не мають усього бачити. Все одно син дивиться щось у новинах або ж йому друзі розповідають. Але я йому пояснюю, він ставить питання. Наші діти ростуть в таких умовах, що вони дізнаються про війну не з книжок чи фільмів. Я думаю, що вони будуть сильнішими та міцнішими за нас. З одного боку це травмує, а з іншого – закаляє.

Мені артисти розповідали, що вони писали своїм російським колегам, щоб ті написали, що в Україні війна.  Ви писали комусь із «російських колег»?  Кому та що? І які відповіді отримували?

Ще задовго до війни я купила російські онлайн-курси. І після 24 лютого (2022 року. – Прим. ред.) я писала в групу, в якій займалася. Мені відповіли, що вони співчувають. І вигнали мене з курсу. Написали: «Якщо забажаєте, то потім приєднайтеся. Зараз тут такого писати не треба». Я не маю колег з росії, бо ні з ким не підтримувала зв’язок і до війни. Могла написати комусь з російських артистів під дописами. Але це не мої колеги.

«Молода» – з понеділка по четвер о 19:00 на Новому каналі.