Тімур Мірошниченко: перше відверте інтерв’ю про усиновлення дитини

Читайте також: Лілі Джеймс: у новому фільмі «До чого тут кохання?» я знімаюся зі своїм найкращим другом

Тімур та Інна Мірошниченко виховують власних двох дітей – Мію та Марка. Тепер же сім'я не залишилася осторонь від великого українського горя, пов'язаного з вторгненням росії в Україну, і збирає документи для усиновлення дитини, позбавленої сім'ї та батьківського тепла.

Перше відверте інтерв’ю читайте тільки на Afisha.bigmir.net.

Це дуже тривалий процес

Тімуре, нещодавно ви з дружиною розпочали процедуру усиновлення. Вже прийняли рішення кого хочете – дівчинку чи хлопчика?

Це найскладніше рішення. Ми постійно, найперше, радимося з дітьми. Тому що їм має бути теж комфортно в цьому плані. В них думки змінюються щодня. Один вечір Мія каже, що хоче собі братика, наступного – що хоче сестричку. Потім Маркуся каже, що хоче собі братика, потім змінює думку. Ми показували вже фотографії діток, які є на сайті Міністерства соціальної політики. Діти там вже закохалися в одного хлопчика. І ми з дружиною також. Йому зараз майже 3 роки. Він підходить під віковий ценз наших дітей, щоб їм було комфортно спілкуватись разом.

Розкажіть, з якими труднощами з дружиною стикнулися, розпочавши процес усиновлення?

Це дуже тривалий процес, і не факт, що вдасться взяти саме цього хлопчика, якого ми вибрали на сайті, до того моменту, коли в нас вже будуть усі дозволи. Там дуже складна система. Спочатку ви реєструєтесь у своєму районному. Наприклад, в нашому Дніпровському районі є всього три дитини. І 25 охочих всиновити їх. Відповідно, потім ви прямуєте до міського (з інших районів можна брати). А якщо не складається в місті, тоді відкривається вся країна.

Тоді банальне питання: чому якщо такий попит на всиновлення, в Україні все ще є дитбудинки?

Тому що цей процес дуже забюрократизований. Наприклад, діти, які протягом війни втратили батьків, навіть ще не стоять в черзі на усиновлення. Це також тривалий процес із боку держави. З одного боку, ми були приємно вражені, що настільки багато охочих всиновити дітей, а з іншого – це таке комплексне питання, дуже складне. І розумію чому – це все ж таки дуже серйозний процес. Не можна просто направо і наліво роздавати дітей. 

Як відомо, однією з умов для вступу в ЄС є відмова від дитбудинків. Їх має замінити родинне виховання. Тож ми і такі, як ми, робимо важливу справу для майбутнього держави. Показуємо приклад і надихаємо. Бо в родині українські діти виростуть точно щасливіші. Пережиток радянської системи – дитбудинки – треба ліквідувати. Практично всі держави – наші сусіди – пройшли цей шлях під час набуття членства у ЄС. Впевнений, і ми пройдемо разом. Європейські колеги обіцяли допомогу в реформі системи опіки вже зараз.

Як ваші з Інною батьки сприйняли цю новину?

Ми з ними не радилися. Батьки просто дізналися від нас про усиновлення. Це наше з дружиною рішення, і в будь-якому випадку вони будуть його поважати і приймуть. Наші батьки розуміють, що це надзвичайно складно і відповідально. Вони розуміють, навіщо ми це робимо.

TVORCHI почує весь світ

Давай поговоримо про Євробачення. Як тобі цьогорічний вибір українців – гурт TVORCHI? Чи слухаєш ти сам їхню музику?

Читайте також: EL Кравчук: я тримав за руку дівчинку з кульовими пораненнями в голову і плакав разом із нею

Звісно. Якщо взяти останні роки українського шоу-бізнесу, в моєму особистому топі вони знаходяться вже давно. TVORCHI довго йшли до Євробачення, не з першого разу перемогли. Хлопці дуже круті. Я хотів, щоб вони рано чи пізно представляли нашу країну. Це класна сучасна музика. І така музика родом з України. Тішуся, що TVORCHI почує весь світ. Зараз вони одні з найкрутіших музикантів в нашій країні.

Євробачення буде в Ліверпулі. Ти як коментатор точно поїдеш туди. Ти вже був у цьому місті?

Так, я був там раніше. Це портове місто, в якому перемішалось декілька культур. Це найбільший і найстаріший порт Британії. Дуже симпатичне місто. Треба ще розуміти, що Ліверпуль – це попстолиця світу. Звідти родом музиканти гурту The Beatles, там знаходиться музей, присвячений їх творчості. Та звідти не тільки The Beatles вийшли, там дуже розвинена музична індустрія. А зараз це ще й одна з футбольних столиць. Звідти команди «Ліверпуль», «Евертон». Навіть на церемонії передавання ключів звучала фраза «You’ll never walk alone» («Ти ніколи не йтимеш один», пер. з англ. – Прим. ред.) – це слова з гімну ФК «Ліверпуль». Тож це дуже привітне місто для спілкування. Дійсно, там ти не відчуєш себе одиноким.

Не боятися говорити про це

Рік повномасштабної війни – як змінився ти, твої друзі, твоє оточення?

Я б не сказав, що якось дуже змінився. Мабуть, лише став емоційнішим, наприклад, можу не стримати сліз від якоїсь зворушливої історії в новинах. Багато хто пише про депресію і емоційне «вигорання», але я для себе вирішив, що для цього у мене немає часу, принаймні до нашої перемоги. Допоки не подолаємо ворога, не маємо права розслаблятися. Кожен повинен робити сумлінно свою справу і допомагати ЗСУ. У перші місяці війни багато допомагав як волонтер – щось кудись перевозив важливе. Вже і не порахую, скільки тисяч кілометрів наїздив на машині. Але тоді для себе зрозумів, що міг би бути далекобійником, бо можу багато часу проводити за кермом. Багато їздимо з артистами з концертами для військових. Бо підтримувати позитивний настрій для наших захисників теж зараз вкрай важливо. 

А стосовно того, як змінились друзі і оточення, – слава богу, жодного друга не загубив. Єдине, багато хто з них зараз перебуває далеко за межами України.  

Ти став ведучим ЖВЛ, замінивши Нікіту Добриніна, який залишився на ТЕТ і вестиме нове шоу. В яких стосунках ти з Нікітою? І як ти сприйняв новину про їхнє з Дашею розлучення?

Ми з Нікітою в гарних стосунках. До речі, я вів перше весілля Нікіти, тобто не з Дашею, а з його першою дружиною. Завжди неприємно, коли сім’ї розпадаються. Це погано, особливо для дітей. Одна справа, коли немає в шлюбі дітей, – розійшлися, та й потому. А от коли є діти, це завжди дуже складно, і батькам треба прикласти максимум зусиль, аби діти не почувалися самотніми. Тому що діти найбільше від усього цього страждають. Тому дуже шкода, що у Нікіти з Дашею не вийшло зберегти свій шлюб.

Що стосується ЖВЛ, я дуже радий приєднатись до команди та чудової Віри Кекелії, з якою у нас вже склались міцні дружні стосунки. У новому сезоні, який стартує вже 27 лютого на телеканалі «1+1 Україна», ми будемо розповідати про героїв нашого часу – гумористів, акторів, співаків, спортсменів, волонтерів, бізнесменів, політиків та інших цікавих гостей, які під час повномасштабного вторгнення активно проявили свою громадянську позицію. І це дуже важливо, адже так, як було до 24 лютого, уже не буде ніколи. Маски зірвані, і ми побачили справжніх героїв нового часу, які будуть далі розвивати нашу країну і рухати її до перемоги. Я радий розказати про них глядачам і надихнути їх на нові звершення.

Однією з причин розлучення Даша називала те, що вона багато і плідно працює, заробляє більше Нікіти. Зараз, під час війни, багато хто з чоловіків стикнувся з цією проблемою – не має можливості забезпечувати сім’ю так, як це було, приміром, раніше. Як ти ставишся до того, що дружина може заробляти більше чоловіка?

Читайте також: Не могла здолати страх: ведуча Наталя Островська про відпочинок у Карпатах

Як на мене – це нормально, коли в сім’ї дружина може заробляти більше чоловіка. Якщо в когось із подружжя є можливість заробляти гроші, треба їх заробляти. Ніхто не знає, що буде через пів року чи рік. Все кардинально може змінитися. Фінансова грамотність у родині – це важка складова успіху сімейного життя. Треба пропрацьовувати, не боятися говорити про це. Треба розуміти, що умовно є спільний бюджет, у когось можуть бути окремі гроші. Це абсолютно нормально. Як ви у себе в родині домовитеся, так і має бути. Але, як на мене – гроші не мають бути головним фактором, який впливає на здорові стосунки в сім’ї.

У нас з дітьми довірливі стосунки

Як у вас в сім’ї? І чи виникали у тебе з дружиною непорозуміння з цього приводу?

Само собою, ми можемо посперечатися, коли, наприклад, Інна хоче щось дороге купити, а я розумію, що зараз це не на часі. Треба зважувати. Є речі, які можуть коштувати дорого, але вони вплинуть на атмосферу в родині. Навіть якщо ти розумієш, що це не дуже потрібна річ, треба її просто купити, аби дружина заспокоїлась (посміхається). Треба намагатися робити так, щоби гроші не ставали на перепоні нормального сімейного життя.

Розкажи, як ви з дружиною виховуєте дітей? Чи дотримуєтесь якоїсь певної методики виховання?

Ну прям певної методики – ні. У нас з дітьми довірливі стосунки. Ми все у них питаємо – що вони сьогодні хочуть одягнути, що хочуть їсти, який мультик подивитись. І ми розуміємо, що вони завжди знають, чого хочуть. Наприклад, Марко каже, що хоче на обід макарони з томатною пастою. І нічого не треба більше вигадувати, а дати сину те, що він попросив, і він все з’їсть. Якщо у малечі вечірка в садочку, то Мія сама обирає для себе сукню, навіть якщо вона і не дуже підходить під формат вечірки. Тобто ставимося до них, як до дорослих.

Що думаєш про весільний бум і про численні розлучення під час війни?

Війна – це сильний тригер, який викликає різноманітні емоції. Розлучення стаються, мабуть, через те, що люди великий проміжок часу проводили не разом. Вилазять всякі побічні фактори. А ось весільний бум підкреслює, що попри війну люди хочуть бути разом. Будемо сподіватись, що після весільного буму у нас буде бум народжуваності!