"Росіян терпіти не можу": Ліна Костенко дала перше за роки інтерв'ю
Українська поетеса, яка вельми рідко спілкується з пресою, розповіла про своє сприйняття російського вторгнення й теперішню літературну працю.
Ліна Костенко поспілкувалася з журналістами на врученні їй Ордену Почесного легіону в посольстві Франції в Києві 14 липня 2022 року. Це – перше за довгі роки спілкування літераторки з пресою.
Читайте також: Умерла вдова поэта-шестидесятника Василия Стуса
Журналіст поцікавився, чи українська нація вилікувалась від хвороб, про які раніше писала Ліна Костенко.
"Ні, не вилікувалась. Тому що українська нація дуже різна: в українській нації є українці, а є ще – малороси. Нам треба, щоб закінчилася війна перемогою України, тоді розберемося з усім. І від усіх хвороб усі будуть вилікувані. Бо нині люди порозумнішали".
Потім журналіст поставив питання поетесі, чи зможуть українці зупинити загарбників:
"Це ж імперія давня-предавня. Це – народ невільний, народ інерційний. Не питайте мене про це. Я дуже добре знаю, що таке – росіяни. Я не хочу нічого поганого говорити про росіян. Я ніколи не мала жодного поганого почуття до жодного народу, а тепер росіян терпіти не можу".
Ліна Костенко, за її словами, усі 30 років незалежності України знала, що Росія нападе. Тут вона згадала персонажа свого першого прозового роману "Записки українського самашедшого":
"Він знав, що одного разу Україна прокинеться в іншій країні. Так ми й прокинулися – під час війни".
Також письменниця пообіцяла, що незабаром вийдуть її нові книжки:
"Бо я свій час не втрачаю. Нині буде кілька книжок: книжка прози велика, книжка віршів і книжка осмислень, що сталося".
Коли під Києвом точилися бої (поетеса живе у столиці України), вона не відкладала перо:
"Уявіть собі, що я писала. Я ж належу до покоління, яке пережило Другу світову війну. І мені оці бомби о 4-й годині ранку звичні з мого дитинства. А тепер я знову почула ці самі бомби, тільки страшніші, от, і ви знаєте, мушу вам сказати, що я не злякалася. Я жодного разу не пішла в укриття. Воно гуде, а я думаю: "Ну добре. Уб'є – то уб'є". В укриття не пішла й увесь час писала".
Читайте також: Пивоваров і Дорофєєва представили кліп на вірш Шевченка Думи мої
Перший місяць, уточнила літераторка, не дуже писалося. Тоді шістдесятниця "спостерігала за кожним кроком, нюансом війни". А потім – "опанувала себе й почала писати".
Раніше ми повідомляли про те, що Ліні Костенко виповнилося 92 роки. У своїй ранній поезії вона освідчувалась у коханні Підмосков'ю й російській мові. Ці вірші в подальших збірках творів знаменитості не з'являлися.
