ТОП-5 дитячих установок, які блокують ваш успіх у дорослому житті
Наші дитячі установки – це ніби старе програмне забезпечення, яке продовжує керувати новою, дорослою реальністю.
Успіх – це не лише про гроші, посади чи статус. Це ще й про внутрішнє дозволення: «Я можу», «Я гідна», «Мені можна». Та що робити, коли ніби стараєшся, прагнеш, вчишся, пробуєш – а далі якесь невидиме «щось» спотикає тебе на кожному кроці?
Це «щось» часто має голос. І цей голос – не сучасний. Це голос мами, бабусі, вчительки, яка одного разу сказала: «Не висовуйся», «Будь хорошою», «Гроші – зло». І тоді ти зменшила себе. А потім – звикла до цього.
Психологиня та кризова консультантка Ірина Шеньє пояснює:
«Наші дитячі установки – це ніби старе програмне забезпечення, яке продовжує керувати новою, дорослою реальністю. А ще гірше – саботує її».
Давайте розглянемо 5 найбільш підступних установок, які непомітно керують вашим життям, і вчимося їх переписувати.
1. «Не висовуйся, бо посоромлять»
Це – класика жанру.
Дівчинка підняла руку в школі – її висміяли. Хлопець сказав свою думку – його назвали «занадто».
І тепер доросла людина боїться презентувати проєкт, записати сторіз, піти на співбесіду чи просто відкрити рота на нараді.
«Установка «не висовуйся» гальмує проявлення. Людина наче є, але ніби під ковдрою. І навіть якщо вона талановита – її просто не бачать», – пояснює Ірина Шеньє.
Що робити?
Вправа: «Сцена сміливості».
Уяви, що ти на сцені – і тобі аплодують. Проживи цей стан 3 хвилини. Потім у реальному житті зроби один крок на прояв: напиши пост, скажи «Я думаю ось так», заяви про себе. Маленькими, але чесними кроками – день за днем.
2. «Гроші – це важко/нечесно/не для таких, як я»
Ця установка зазвичай має запах бідності. Її часто формують у родинах, де «не було грошей, але ми тримались», «не в грошах щастя», «усі багаті – злодії».
«Доросла жінка із цією установкою буде або заробляти й одразу втрачати, або обирати професії, де платять мало, або боятись просити підвищення – бо всередині сидить страх бути «неправильною», – каже Ірина.
Що робити?
Переписати власне грошове переконання.
Наприклад:
Було: «Гроші – це важко»,
Стало: «Гроші – це можливості, і я їх заслуговую».
Пишіть нову фразу щодня вранці. 21 день. Це буде ваша нова мантра.
3. «Ти маєш бути хорошою для всіх»
О, ця солодка отрута – бути зручною, м’якою, безвідмовною. З дитинства нас вчили: не сперечайся, поділись, будь лагідною, не засмучуй нікого.
«І тепер – навіть коли хочеться сказати «ні», ми погоджуємось. Навіть коли нема ресурсу – даємо. І в результаті: внутрішня злість, образа, вигорання», – зазначає психологиня.
Що робити?
Спробуйте практику «чесної відмови»:
Сьогодні хоча б один раз скажіть «ні» там, де раніше сказали б «так».
Наприклад: «Я б дуже хотіла допомогти, але зараз не маю ресурсу».
Це не егоїзм. Це – самоповага.
4. «Якщо я зроблю помилку – мене не любитимуть»
Ця установка тримає в заручниках перфекціонізму. Страх помилитися – це страх втратити любов.
І саме тому ви можете роками не запускати курс, не відкривати бізнес, не виходити з токсичних стосунків – бо що, як буде гірше? Що, як ви не впораєтесь?
«Це установка про страх бути неідеальним. Але успіх не любить ідеальних – він приходить до сміливих», – нагадує психологиня.
Що робити?
Напишіть список своїх «фейлів» – і подякуйте кожному.
Бо кожен провал – це досвід. І кожен досвід – сходинка вгору.
5. «Спочатку заслужи»
Це установка про гідність. Коли любов треба «заробити», коли відпочинок тільки після виснаження, коли радість – це щось «не на часі».
«Жінки з цією установкою часто відчувають провину, коли їм добре. І тоді вони… псують собі момент», – каже Ірина. – «Бо десь усередині живе фраза: «Я ще не заслужила щастя».
Що робити?
Зупинитись.
І вголос сказати: «Я не маю нічого заслужувати. Я вже гідна. Просто тому, що я є».
І випити ту каву. Лягти відпочити. Посміхнутись – без причини.
Отже, успіх – це не тільки про дію. Це про те, що ми несвідомо дозволяємо собі мати. І якщо ви впізнали себе в цих установках – це вже не поразка, а точка відліку. Бо головне – не хто ви були вчора. А що ви готові змінити сьогодні.
Ірина Шеньє нагадує:
«Психологія – це не магія. Але це ключ. А ключ відкриває двері лише тоді, коли ви готові увійти».
