Страшно популярні: топові актори та акторки, що починали кар’єру з фільмів жахів
Кар'єра деяких знаменитих нині акторів та акторок починалася страшно.
Читайте також: Ірина Хоменко: Ми всі втомилися від війни, але у нас тут є хоча б якась розрада
Дві з них «догралися» до «Оскара», один став культовим актором цілого покоління і зіркою багатомільйонної франшизи, а ще один – серйозно претендує на такий статус. Та всі вони починали кар’єру з фільмів, які наче мали просто налякати глядачів, та натомість зробили набагато більше.Хоча фільми жахів часто вважаються низьким жанром, вони можуть бути направду цікавими і надихаючими для творчої самореалізації акторів. Ці фільми дозволяють артистам показати свою майстерність у різних аспектах гри – від емоційного напруження до фізичної виразності. І заразом – дати потужний старт кар’єрі: так, як зробили це для зірок з цієї добірки, що почали кар’єру саме з фільмів жахів.
Джонні Депп
«Жах на вулиці В'язів», 1984 рік
Джонні був 21 рік, коли вийшла його дебютна стрічка, назва якої згодом стала ледь не синонімом до самого поняття «фільм жахів». Цей проєкт визнаного режисера жахів Веса Крейвена, який до того встиг зняти такі знакові для жанру фільми, як «Останній будинок ліворуч» (1972) і «У пагорбів є очі» (1977), вивів «жахастики» на новий рівень. За бюджета у $1,8 млн фільм зібрав в усьому світі $57 млн, започаткувавши легендарну франшизу і фактично поставивши на ноги студію New Line Cinema. Утім, Джонні грає лише у першому фільмі: його героя Глена, бойфренда головної героїні Ненсі, зрештою таки вбиває потойбічний маніяк-вбивця Фредді Крюгер. А сцена загибелі Глена, коли хлопця уві сні буквально затягує і «перемелює» ліжко, вважається одним із найкращих моментів франшизи.
«Жах на вулиці В’язів» дав кар’єрі Деппа потужний старт, хоча актор потрапив у фільм майже випадково: про кастинг йому сказав приятель Ніколас Кейдж, але Джонні ні на що не розраховував і просто прийшов на проби за компанію з іншим своїм другом. А фінальне рішення щодо його затвердження прийняла донька Веса Крейвена, яка сказала таткові, що Депп має дуже «мрійливий» вигляд. Відтоді Джонні підкорив мільйони жіночих сердець. Він став без перебільшення культовим актором як для покоління тих, хто був тінейджером у 1990-х – зі стрічками Тіма Бартона і Джима Джармуша, так і для дітей і підлітків початку 2000-х – як капітан Джек Горобець із «Піратів Карибського моря». Але усього цього цілком могло б не бути, коли б не «Жах на вулиці В’язів».
І, до речі, віддаючи данину поваги франшизі жахів, яка стала основою його кар’єри, Джонні все ж таки повернувся до неї ще раз – у малесенькому камео: актора можна побачити у ролику соціальної реклами, який показують по телевізору у шостому фільмі, «Фредді мертвий. Останній кошмар» (1991).
Джеймі Лі Кертіс
«Гелловін», 1978 рік
Технічно «Гелловін» Джона Карпентера не був найпершим фільмом Джеймі Лі Кертіс: двадцятирічна акторка вже мала кілька невеличких і малопомітних ролей на ТБ і в кіно. Але саме «Гелловін» зробив із неї справжню зірку і «королеву крику».
До речі, можна сказати, що бути «королевою крику» – це в Джеймі Лі Кертіс спадкове. Адже вона – дочка акторки Джанет Лі, «королеви крику» з легендарного гічгоківського «Психо» (1960).
«Гелловін» знімали буквально «на колінці», за дуже-дуже скромного бюджету у $325 тис. Відтак творці фільму не могли запросити на головну роль якусь зірку із високим гонораром. Спочатку вони покликали на роль Лорі Страуд – сміливої дівчини, що протистоїть маніяку Майклу Майерсу, – більш відому тоді акторку Енн Локхарт, але та відмовилася. І тут хтось згадав, що в королеви крику Джанет Лі є дочка. Джеймі запросили на проби і затвердили на роль із гонораром в усього лише $8 тис.
«Гелловін» став не просто успішним, а суперуспішним: він зібрав у прокаті понад $60 млн і фактично проклав дорогу всім іншим слешерам 1980–1990-х. А Джеймі Лі Кертіс після цього проєкту зіграла ще в безлічі фільмів жахів, та й до франшизи «Гелловін» поверталася ще шість разів, загалом граючи Лорі Страуд вже понад 40 років.
Наразі на поличці акторки є «Оскар» – за фільм «Все завжди і водночас» (2023), два «Золотих глобуси» – за ситком «Тільки любов» (1990) і фільм «Правдива брехня» (1995), а також BAFTA за «Помінятися місцями» (1984). Але саме роль у франшизі жахів «Гелловін», що ніколи не була відзначена престижними професійними нагородами, – безумовно, головна в її кар’єрі. «Прекрасно грати ту саму героїню стільки років і змінюватись разом із нею, – зазнається акторка, що востаннє на сьогодні повернулася до ролі Лорі 2022 року у фільмі «Гелловін. Кінець». – Будь-хто може асоціювати себе з моєю Лорі, адже у кожного з нас у житті були травми. Всі ми боремося зі своїми демонами, і думаю, багато хто казав собі: «Це ж я», дивлячись на мою героїню на екрані».
Шарліз Терон
«Діти кукурудзи-3: Міські жнива», 1995 рік
Нестримна Фуріоза з «Шалений Макс: Дорога гніву» (2015), володарка «Оскара» і «Золотого глобуса» за роль серійної вбивці у фільмі «Монстр» (2003), одна з топ-100 найвпливовіших людей світу за версією Time (2016) – все це про Шарліз Терон. Хоча на старті її творчого шляху про такий розвиток кар’єри годі було й мріяти, адже почався він з фільму, який на разі має глядацький рейтинг аж 25% на Rotten Tomatoes і цілих 4,3 на IMDb, – і коли 1995 року ця стрічка лише вийшла, стан справ вочевидь був не кращим: просто ще сайтів цих не було.
Йдеться про фільм жахів «Діти кукурудзи-3: Міські жнива» – третю частину франшизи жахів «Діти кукурудзи», знятої за мотивами однойменного роману Стівена Кінга. У цій частині дія переноситься у велике місто, де послідовники жорстокого сільського культу «Того, Хто Обходить Ряди» намагаються завербувати нових прихильників у Чикаго. 19-річна Шарліз Терон – південно-африканська модель, для якої це була перша поява на знімальному майданчику кіно, – отримала тут епізодичну роль: вона грає одну з прихильниць культу і (спойлер!) у фіналі зазнає доволі ефектної загибелі. Шарліз не згадана у титрах, вона не має у цій стрічці жодного слова – її героїня лише кричить, ба навіть крик її був озвучений іншою акторкою.
До речі, франшиза жахів «Діти кукурудзи» дала старт кар’єрі ще двом майбутнім зіркам кіно. Так, у четвертій частині «Діти кукурудзи-4: Збір врожаю» (1996) вперше з’явилася на екрані Наомі Вотс, а в п’ятій – «Діти кукурудзи-5: Поля жаху» (1998) – Єва Мендес.
Білл Скашґорд
«Воно» (2017)
Випадок Білла Скашґорда особливий. Технічно для 26-річного тоді шведського актора – спадкоємця акторської династії Скашґордів, до якої також входять його старші брати, Александер і Густаф, а також, звісно, їхній татко Стеллан, – роль Пеннівайза у «Воно» не була першою. До цього Білл вже добре зарекомендував себе на батьківщині, встиг знятися на другорядних ролях у помітних голлівудських проєктах – «Анна Кареніна» та «Атомна блондинка», а також зіграв головну роль у містичному серіалі «Хемлок Грув», що зібрав доволі потужну фанатську базу. Власне, «Хемлок Грув» і став першим «темним» проєктом у кар’єрі Білла, що показав, наскільки лячною за певних умов може бути краса актора.
Коли відбувався кастинг на роль Пеннівайза, Білл Скаршґорд якраз був у Лос-Анджелесі, де прослуховувався на інші проєкти. Дізнавшись про кастинг до чергової екранізації чи не найвідомішого роману Стівена Кінга, актор зробив все, щоб туди потрапити, і пройшов проби навіть без гриму. Він вийшов до фіналу з чотирьох претендентів і зрештою виборов омріяну роль, що мала стати його квитком у першу лігу Голлівуду (спойлер: так і сталося).
Готуючись до ролі, актор експериментував із гримом і костюмами і навіть консультувався з тренером-клоуном. А ще – активно досліджував сам себе, намагаючись зануритися в найтемніші куточки власного розуму, аби правдиво втілити на екрані безумовне справжнє Зло. «Мені здається, що я пройшов через безліч емоцій, готуючись до цього персонажа, – суміш жаху, сумнівів та хвилювання», – зізнається актор. Та все це однозначно було того варте: фільм жахів «Воно» (як і його сиквел – «Воно-2» 2019 року) став чи не найкращою екранізацією Кінга всіх часів – отримав захват глядачів, схвальні реакції критиків і зробив Білла Скаршґорда справжньою зіркою світового масштабу.
З виходу «Воно» Білл Скаршґорд став чітко асоціюватися з містичними проєктами. То ж не дивно, що саме йому дісталася головна роль у новій версії екранізації легендарної темної серії коміксів «Ворон» художника Джеймса О’Барра, що виходить в українських кінотеатрах вже 22 серпня.
«Ворон» – це містична історія любові, сильнішої за смерть, чиє нове кіновтілення зроблено на найвищому технічному рівні, з екшеном рівня «Джона Віка» та «Вбити Білла». У цьому проєкті Білл грає рок-музиканта Еріка Дрейвена, жертву вбивства, який за допомогою містичного провідника-ворона повертається з мертвих, щоб помститися тим, хто вбив його та його кохану Шеллі (співачка FKA Twigs).
«Магія Білла в тому, що його краса таки дещо тривожна. У фільмі він трансформується через свою втрату, стає чимось, що навіть він сам не може контролювати. Я сподіваюся, що люди, яким сьогодні років по 19–20 – десь так, як було мені, коли я в 1990-х побачив першу екранізацію коміксу «Ворон» із Брендоном Лі, – подивляться на Білла у нашому фільмі і скажуть: «Цей хлопець – це ми», – каже режисер Руперт Сандерс.
До речі, слідом за Сандерсом ставку на «тривожну красу» Скаршґорда зробив і режисер Роберт Еґґерс, запросивши актора на головну роль у вампірському фільмі жахів «Носферату», що має вийти на екрани наприкінці цього року.