Чому не можна говорити земля пухом: ви здивуєтеся

Ми часто чуємо, що на згадку про людину кажуть "нехай земля тобі буде пухом" або "Царство Небесне". Але мало хто знає, що одне з двох тверджень неправильне і вважається прокляттям, а не побажанням. Чому вимовляється те чи інше побажання, і яке з них є правильним — читайте в матеріалі. 

Нехай земля буде пухом — що означає

Читайте також: Чому не можна говорити "спасибі": ви будете шоковані

Багато філологів вважають, що вираз "Нехай земля буде пухом" був надгробним прокляттям на адресу померлого. Однак незаперечних підстав так стверджувати немає. Адже стародавні Римляни були язичниками й вірили в те, що душа після смерті людини нікуди з тіла не зникає, а тому за бажання небіжчик може рухатися. Ось саме для того, щоб покійному було зручно лежати в могилі або в разі чого вибратися з неї назовні, йому і бажали "землі пухом".

Вираз "Sit tibi terra levis" - латинський, що перекладається як "Нехай земля тобі буде пухом", бере початок зі стародавнього Риму. Саме у давньоримського поета Марка Валерія Марціала є такі вірші: "Нехай земля тобі буде пухом, І м'яко покриває пісок, щоб собаки могли вирити твої кістки". Але варто зазначити, що фраза "Нехай земля тобі буде пухом..." - язичницька, а згідно з християнським вченням, душа в мертвому тілі не залишається — залишає його, прямуючи на суд Божий. А потім — у Царство Небесне на вічну радість або в пекло на вічні муки. Тому, прощаючись із померлою людиною, християни моляться за неї: "Царства Небесного!" або "Спочивай з миром!". Цей вираз теж пішов із латині, але він уже християнський і має відоме скорочення R.I.P.

Що кажуть коли людина померла Царство Небесне 

Проти фрази "Царство небесне" представники християнської релігії нічого не мають проти. І в православ'ї, і в католицизмі це побажання не викличе критики. Можлива тільки корекція: згідно з церковною мовою в православ'ї, правильніше буде вимовляти "Царство небесне", як це робили з часів прийняття християнства.

На думку багатьох православних священників, віряни мають використовувати як добре побажання, співчуття саме другу фразу. Це буде правильно, тому що душа потрапляє до Господа Бога задовго до його рішення, відправити її до раю чи до пекла, тобто задовго до 40-го дня.