Актриса драми «Перевізниця» Олена Олейнікова: Моє серце зайняте

Читайте також: Зірка серіалу «Дільничний з ДВРЗ» Маргарита Бахтіна: «Мені просто пощастило: я зустріла свого чоловіка»

До другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну на телеканалі СТБ відбудеться міжнародна прем’єра першого українського європейського серіалу «Перевізниця». У центрі сюжету психологиня, яка в перший день повномасштабного вторгнення росії ухвалює важливе для себе рішення — стати перевізницею для інших людей. Одну з головних ролей зіграла актриса Олена Олейнікова. 

Війна у житті – відчуття вже зрозуміле кожному українцю. А війна у кіно – якими були ваші відчуття?

Не можу сказати, що так само як у житті. Мені, як акторці, важко. Але мені, як моєму персонажу, завжди по-різному. Ти сприймаєш війну у серіалі так, як її сприймає твій персонаж. Для Інги, моєї героїні у серіали «Перевізниця», це вже звична історія. Вона живе у війні з 2014 року. А для Лізи у «Новорічній шкереберті» – це проблема, яка руйнує її життя, але вона старанно її ігнорує. 

Як ви змінилися за два роки повномасштабного вторгнення?

Не сильно. Я людина чітких принципів і завжди їх дотримуюся. Але однозначно стала мудрішою, сильнішою і значно дорослішою. 

Роль вашого песика Еклера у серіалі «Перевізниця» – це перша його зйомка чи він вже як повноцінний актор з фільмографією?

Він повноцінний актор з фільмографією, але поки що лише у «Перевізниці». Хоча «переграти» його неможливо. 

У одній із серій, котру ми бачили на закритому показі серіалу, ви грали учасницю конкурсу краси. Чи були такі конкурси у вашому житті?

Були. І, насправді, було достатньо багато. Але, думаю, що я це вже переросла. Тепер хіба що в журі.

Ваша героїня, думаю, то протилежність вас. Це так? Яка її місія в цій картині, на вашу думку?

Я не можу сказати, що ми повні протилежності. В мені точно є щось від Інги, або у Інзі – від мене. Я би хотіла дещо перейняти від Інги – це швидкість прийняття рішень. Сама того не знаючи, Інга почне історію розкриття державної зради. 

У вас основна взаємодія в кадрі була з Анастасією Карпенко, раніше працювали разом з нею? Та з ким із наших акторів мрієте попрацювати в спільній роботі?

Читайте також: Прокляття Беґхед: головне про преміальний горор, заснований на культовій історії

Раніше я не працювала з Анастасією, але після спільних проб думала: «Вау, вона крута». І дуже хотіла, аби її затвердили. Ну, і мене звичайно. Працювати було просто в кайф. Хоча між нашими героїнями конфлікт, за кадром – суцільний комфорт. Подібна історія була і з Ігорем Колтовським (Дмитро). Я бачила Ігоря раніше лише на кіноекрані, і це було дуже круто, знала, що він багато працює як коуч з акторської майстерності. Якщо чесно, Ігоря я дуже боялася. Не знаю, від чого йшов цей страх. Можливо, від невпевненості в собі. Але коли у нас почалися читки і я чула, як Ігор аналізує матеріал, цей страх просто розчинився. Хотілося слухати й слухати. І вчитися. А на майданчику було відчуття, ніби ми знайомі уже 100 років. Насправді, мені завжди щастить із партнерами. В театрі я працювала з нашими метрами – Олексієм Вертинським, Олесею Жураківською, Риммою Зюбіною. У кожного я вчилася. Пам’ятаю, коли мені було 17 і я грала першу в житті виставу, Олексій Сергійович буквально «тягав» мене по сцені (усміхається). 
Тому я не можу назвати чиєсь ім’я, я просто хочу далі працювати і відкривати для себе нових партнерів. 

В сторіз ви публікували статтю із закордонних ЗМІ. Ваша мета як акторки – розвиватись в Україні чи й виходити на той ринок?

Де б я не була, завжди і всюди я буду саме українською акторкою. Це для мене важливо. Ідеальний варіант – працювати в Україні в таких проєктах, які будуть із задоволенням дивитися європейські глядачі. 

Чи є у вас акторські табу? На яку роль, образ чи тематику ніколи не погодитесь?

Я не хочу грати росіян. І ніколи не буду!

Згадайте свою першу роль, якою вона була? Та як саме змінилась Олена від першої ролі до зараз?

Моя перша роль – поліцейська патрульна у серіалі «Поліціянтки». Я грала таку невпевнену в собі дівчинку-пацанку. Зараз моє амплуа кардинально змінилося. Та і в роботі вже почуваю себе набагато вільніше. Можу щось придумувати, привносити себе у роль, а не просто грати «з листа». Але зіграти круту поліцейську – таку сильну жінку – я би дуже хотіла. 

У своїх ролях ви маєте другу половинку. А як у житті? Розкрийте нам секретики.

Моє серце зайняте. А зверху – амбарний замок.