Чим небезпечні подряпини від домашніх тварин: симптоми сказу, чим можна захворіти
Іноді нешкідлива гра з пухнастиком може закінчитися інфекційним захворюванням.
Агресивна поведінка тварин - навіть якщо вони домашні, може погано закінчитися для людини. Не тільки укус, але й подряпини можуть призвести до лікарні та тривалого лікування.
Сказ
Сказ може передатися людині через укус, подряпину чи слину від зараженої тварини. Вірус через периферичні нервові волокна організму передається спинному мозку, після - головному мозку, а потім через центральну нервову систему охоплює периферичні нерви та інші частини тіла.
Симптомами сказу можуть бути: головний біль, слабкість та висока температура, а також біль чи печіння у місці рани. Пізніше людина може відчути побачивши воду спазм стравоходу і дихальних м'язів, виділення великої кількості слини. Наприкінці - марення, галюцинації, параліч. Пацієнт може померти протягом 7-8 днів із проявами перших ознак.
Як допомогти: промити рану з милом і проточною водою або мильним розчином кілька разів. Якщо рана велика, рекомендують санацію рани мильною водою з використанням шприца. Потім рану потрібно обробити розчинами і накласти стерильні серветки. Якщо місце укусу чи подряпини кровоточить, то не потрібно відразу зупиняти, адже разом із кров'ю виходить заражена слина тварини.
Потрібно негайно провести вакцинацію, щоб організм встиг виробити імунітет, поки вірус не дійшов до нервової системи.
Хвороба котячих подряпин (Феліноз)
Феліноз - це гостре інфекційне захворювання, яке розвивається через попадання збудника, бактерії Бартонелла. Домашні тварини – собаки, кішки, птиці, гризуни та мавпи – є її носіями. Бактерія потрапляє до організму через шкіру, слизові оболонки.
Через кілька днів на пошкодженому місці виникає щільна папула, часто – виразкована і покрита скоринкою. Потім бактерія надходить у регіонарні лімфатичні вузли, де активно розмножується з виділенням токсину. В результаті – запалення лімфатичних вузлів. Якщо вчасно не розпочати лікування, то може вразитись центральна нервова система, печінка, селезінка, інші органи.
Інкубаційний період – від 10 до 30 діб, рідше – 2 місяці. Симптоми: підвищена температура тіла до 38–39°С, збільшення регіонарного лімфатичного вузла або групи лімфовузлів, легке нездужання.
Величина уражених лімфатичних вузлів може досягти розмірів курячого яйця, рідше – апельсина.
Діагностика: по первинному афекту, який виявляють дома укусу чи подряпин тварини, наявності виражених симптомів, зміни складу крові.
Лікування: початкові стадії лікують протягом 10-14 днів еритроміцином (по 0,5 г 4 рази на добу), доксициліном (по 0,1 г 2 рази на добу), ципрофлоксацином (по 0,5 г 2 рази на добу). Також застосовують тетрациклін, азитроміцин, офлоксацин, хлорамфенікол, симптоматичні засоби, антигістамінні препарати, вітаміни, вольтарен, індометацин.
Якщо своєчасно розпочати лікування, то прогноз одужання буде сприятливим.
Пазурі
Котячі пазурі мають вигнуту гачкоподібну форму, що сприяє накопиченню бруду. Через що подряпини небезпечні як мінімум можливістю нагноєння рани.
Кіготь глибоко проникає у шкіру, розриваючи відразу кілька її верств, тому її важко обробити. Так, у ній накопичуються мікроби та бактерії, занесені брудними кігтями. Рвана рана гоїться повільніше, а враховуючи бруд, то подряпини можуть закінчитися гнійною і довго не раною, що гоиться.
Також можна захворіти правцем, особливо, якщо пухнастик гуляє на вулиці, адже збудник інфекції знаходиться в ґрунті.
Якщо імунітет неспроможна протистояти інфекції, потрібно провести щеплення, інакше може бути летальний результат.
Пацієнтам з випадковими ранами необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, інакше збудник правця швидко потрапить у кров і дістанеться моторних нейронів, де і розмножується.
Однак, якщо тварина не гуляє вулицею, то ймовірність, що через її пазурі можна отримати правець, практично дорівнює нулю.
