Яке церковне свято 13 березня 2023 року – традиції і що не можна робити
Християни шанують преподобного Василя Декаполіта.
У понеділок, 13 березня, православна церква вшановує пам'ять преподобного Василя Декаполіта. У народному календарі - Василь Капельник. В Україні згадують Куренівську трагедію у Києві. У світі відзначають День заглядання в замкові свердловини, День тайського слона, День поясної сумки, День білого вина "Ріслінг".
З іменинами вітають носіїв імен: Арсеній, Василь, Кіра, Марина, Микола, Сергій.
Яке церковне свято 13 березня 2023 року
Преподобний Василь разом зі своїм учителем Прокопом постраждав у період іконоборства. Святих катували та відправили до в'язниці, де вони перебували до самої смерті жорстокого імператора. Преподобний помер 750 року.
Традиції та звичаї 13 березня 2023 року
Дівчата готували спеціальну випічку, яку треба з'їсти натще - це на щастя та міцне здоров'я. Також прийнято співати веснянки. До цього дня збільшувалася тривалість світлового дня.
- Якщо довгі бурульки – до врожаю льону.
- Прийде Василь – зима заплаче.
- Якщо навколо дерев кола з краями – на хорошу весну.
- Якщо дощово – до теплого літа.
Що не можна робити 13 березня 2023 року
- Не треба дурити і згадувати старі образи.
- Не варто поспішати та планувати нові справи.
- Не треба стригтися.
- Не можна бути негостинним.
- Не варто позбавлятися непотрібних речей.
- Не треба позичати гроші.
Куренівська трагедія у Києві
У Києві 1961 року сталася Куренівська трагедія. 2 грудня 1952 року Київський міськвиконком ухвалив рішення про створення звалища будівельних відходів у Бабиному Яру. Як результат, у районі Куренівки 13 березня 1961 року прорвало дамбу, що перекривала Бабин Яр, куди 10 років зливали відходи виробництва найближчих цегельних заводів. Грязьовий вал шириною приблизно 20 метрів і висотою 14 метрів понісся вниз, з одного боку - в трамвайне депо, з іншого боку - повністю затопивши стадіон "Спартак" і частину Кирилівської вулиці.
Грязьовий потік був такої сили, що зніс на своєму шляху будівлі, машини, трамваї, вбиваючи сотні людей. Потоп тривав півтори години, але наслідки виявилися катастрофічними. Пульпа, що розтеклася, стала твердою, як камінь, загальний об'єм становив до 600 тис. м³ при товщині залягання до 4 метрів. Через те, що вчасно не відключили енергопостачання, у трамвайному парку багато людей загинуло від ураження електричним струмом. Згідно з офіційним звітом, було зруйновано 68 житлових та 13 адміністративних будівель. Непридатними для життя виявились 298 квартир та 163 приватні будинки, в яких проживало 1 228 осіб. Пізніше розповіли про 150 загиблих. Але за оцінками київського історика Олександра Анісімова, це приблизно 1,5 тисяч людей.
У той день у Києві було відключено міжміський та міжнародний зв'язок. Офіційне повідомлення про катастрофу передали по радіо лише 16 березня. Інформація про куренівські події зазнавала жорсткої цензури, багатьох загиблих ховали на різних кладовищах у Києві та за його межами, вказуючи в документах та написах на могилах різні дати та причини смерті. На ліквідацію наслідків катастрофи кинули війська. Згідно з висновком експертної комісії, причиною аварії названо "помилки в проекті гідровідвалів і греблі".
