Міжнародний день рідної мови 2023: вітання у листівках та віршах українською мовою
Привітайте своїх рідних, близьких та знайомих із Міжнародним днем рідної мови, та порадуйте їх гарним віршем чи листівкою українською мовою.
Сьогодні, 21 лютого 2023 року, відзначається Міжнародний день рідної мови. Цього дня всі українці віддають шану своїй рідній мові, незважаючи на війну з Росією та прагненням російського уряду знищити українську мову та її носіїв.
З нагоди свята пропонуємо добірку найкрасивіших та найпроникливіших віршів про українську мову та вітальні листівки. Давайте поважати та цінувати свою мову разом!
Вітання та вірші про українську мову
Прийшлось мені сьогодні зашарітись,
З днем мови привітав мене колега.
І я не знав куди очей подіти,
Так ніби потемніло синє небо.
Якщо ж не я і не мої колеги
Про рідну мову пісню заспіваєм…
Вона ж помре, а має вічно жити…
Бо кожен день з її глибин черпаєм.
Вітаю, мово! В тебе нині свято!
Нехай тобі з пісень сплетуть віночок,
Низький уклін і щирості багато,
Від, люблячих тебе, твоїх синів і дочок!
***
Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс - лісок - лісочок,
Пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс.
Є іще й байрак!
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль";
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...
***
Мова - це історія народу.
В ній відбито все його життя:
Наший склад і звичаЇ, і побут
З давнини й до нашого життя.
Довго ти пригнічувалась, мово, -
Промайнув тернистий довгий шлях,
Доки стала мовою народу,
Що звучить з любов"ю на вустах.
Мово моя рідна, материнська!
Ти співуча, ніжна і близька.
Хай же дух незгасний український
У житті нас завжди зігріва.
Процвітай же, мово калинова,
І тобі не в"янути в віках:
Мелодійна українська мова -
Чарівний, навік коштовний скарб.
***
Вивчайте любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові
Не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.
Як сонця безсмертного коло,
що креслить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті.
Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.
Народ наш, трудар наш і воїн,
що тьму подолав у бою.
І той лиш пошани достоїн,
хто мову шанує свою.
Ми з неї прокляті закови
зірвали в Жовтневім бою.
Любіть же, любіть свою мову, вкраїнськую мову свою!
***
Ой, яка чудова,
світла і багата
українська мова,
мова мами й тата!
Мова мами й тата, діда і бабусі.
Знаю її добре, ще краще навчуся.
***
Все в тобі з'єдналося, злилося -
Як і поміститися в одній! -
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносить правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в'януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі - великого народу
Ніжна і замріяна душа.
***
Мужай, прекрасна наша мово,
Серед прекрасних братніх мов,
Живи, народу віще слово,
Над прахом царських корогов,
Цвіти над нами веселково,
Як мир, як щастя, як любов!
***
Рідна Україна - мова солов’їна,
Золоте колосся, маки у житах.
Край воріт - калина, верба, яворина,
Храми і світлиці в барвах-рушниках.
Рідна Україна - то душі краплина,
Пісня журавлина у ранковий час.
Рідна Україна - то земля єдина,
Що сходив ногами босими Тарас.
Рідна Україна - пара лебедина,
Озеро бездонне і стрімка ріка,
У саду хатина - біла сорочина,
Стежечка-стежина в зелен-споришах.
Рідна Україна - за столом родина,
Яром-долиною стелиться туман.
Батькова розмова - тиха, вечорова,
Мамина молитва - вічний талісман.
***
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм,
Плекаймо в серці кожне гроно.
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім'ї великій, вольній, новій.