Пригоди Паддінгтона в Перу: чому новий фільм більш захопливий за попередні

Вона вийшла навіть ще більш захоплюючою, ніж попередні, котрі, між іншим, сумарно зібрали у прокаті по всьому світу близько $500 млн, ставши найуспішнішою британською кінофраншизою. 

І новий фільм, який вже встигнув вийти у Великий Британії, теж не пасе задніх! За підсумками першого вікенду прокату, стрічка вже встановила рекорд бокс-офісу: триденний результат у 9,65 млн фунтів ($12,4 млн) став найкращим касовим результатом 2024 року для британського фільму та найбільшим із часів «007: Не час помирати» 2021 року.

Для студії StudioCanal, яка профінансувала «Пригоди Паддінгтона в Перу» (її найбільша інвестиція в кіно, до речі), цей дебютний вікенд став рекордним у Великій Британії за всю історію компанії. Непогано для відважного CGI-ведмедя з любов’ю до мармеладних сендвічів! 

«Пригоди Паддінгтона в Перу» починаються не в Перу, а в Лондоні з того, що ведмедик отримує листа від черниці, яка керує перуанським Будинком для літніх ведмедів, де мешкає його тітка, ведмедиця Люсі. Черниця пише Паддінгтону, що Люсі дуже за ним сумує. Тим часом члени родини Браунів, що прихистила ведмедика у Великій Британії, починають віддалятися одне від одного. Тож подорож разом до Перу вдається чудовою можливістю провести час і налагодити стосунки. І ось Брауни та Паддінгтон перелітають океан, прямують через джунглі автобусом і дізнаються, що… Люсі зникла з Будинку для літніх ведмедів. 

Щоб її відшукати, їм доведеться поплисти Амазонкою у глиб джунглів, для чого вони винаймають річковий катер під управлінням харизматичного капітана та його чарівної доньки. Та є у цьому всьому щось підозріле: у капітана в каюті висить портрет жадібного до золота конкістадора, а черниця настільки наполегливо говорить про те, що в Будинку для літніх ведмедів не коїться нічого дивного, що в це якось не дуже віриться… 

Старий каст і новий режисер 

До своїх ролей у нових «Пригодах Паддінгтона» повернуться улюблені актори: сімейство Браунів у складі Г’ю Бонневіля («Аббатство Даунтон»), Мадлен Гарріс і Самуеля Джосліна. Щоправда, тепер маємо нову місіс Браун: замість Саллі Гокінс її грає Емілі Мортімер («Мері Поппінс повертається»).
І ще до акторського складу долучилися дві справжні суперзірки: володарка «Оскару» Олівія Колман, яка зіграла черницю, та Антоніо Бандерас у ролі капітана. 

Пол Кінґ, режисер перших двох частин пригод милого ведмедика, тепер виступає у проєкті як виконавчий продюсер і співавтор сценарію (разом із Саймоном Фарнабі та Марком Бертоном). Він не зміг долучитися до нового фільму як режисер через те, що в той самий час знімав «Вонку». Тож у режисерському кріслі «Паддінгтона» його замінив Дуґал Вілсон, відомий за креативними рекламними роликами та музичними кліпами. І хоча для Вілсона цей фільм – повнометражний дебют, Кінґ впевнений в успіху. «Роботи Дуґала завжди дивовижні – смішні, зворушливі, неймовірно красиві, унікальні й оригінальні. Тітка Люсі колись попросила нас: «Будь ласка, подбайте про цього ведмедя». Я впевнений, Дуґал зробить це якнайкраще», – прокоментував старий режисер призначення нового. 

Ведмідь із британським паспортом 

У новому фільмі є декілька малопомітних, але дуже цікавих деталей. Наприклад, у Паддінгтона тепер є справжній паспорт, який реально виданий відповідними органами. Так, тепер вигаданий ведмедик офіційно є громадянином Великої Британії – непогано для того, хто прибув у країну як нелегальний іммігрант (і, до речі, тонко відсилає до образів, які від початку надихнули письменника Майкла Бонда на створення книжок про Паддінгтона, а саме – до самотніх дітей-мігрантів, які під час Другої світової намагалися знайти прихисток деінде). У фільмі нам покажуть цей паспорт, але є ще одна мила деталь, яка не потрапила у кадр: в розділі «офіційні примітки» у паспорті є лише одне слово: Bear (Ведмідь). «Виявляється, у Міністерства внутрішніх справ є почуття гумору», – зазначає співпродюсер фільму Роб Сілва.

І ще творці фільму отримали спеціальний дозвіл від Букінгемського палацу на те, щоб використати у стрічці реальний образ покійної королеви Єлизавети II. А саме – фотографію, на якій Її Величність п'є чай із Паддінгтоном. Цей знімок взято зі зворушливого короткометражного фільму, знятого до Платинового ювілею правління Єлизавети II 2022 року. Продюсерка фільму Розі Елісон каже: «Королівська родина була рада рішенню додати це фото у фільм. Але ми не хочемо робити з цього велику подію, адже Паддінгтон – дуже скромний персонаж».

«Паддінгтонівська» аура

До речі, саме Розі Елісон була тією людиною, завдяки якій взагалі з’явилися фільми про Паддінгтона. Насправді, ідеї екранізації книжок Майкла Бонда, перша з яких вийшла ще 1958 року, ходили вже дуже давно, але тодішні технології просто не дозволяли правдиво показати ведмедика у реальному світі. І 2006 року саме Розі Елісон запропонувала концепцію поєднання технологій VFX із живими зйомками, заручившись підтримкою легендарного продюсера Девіда Геймана (Heyday Films), який використав подібні технології у фільмах про Гаррі Поттера. А реалізувала цю ідею компанія Framestore, яка займалася спецефектами для безлічі стрічок: зокрема й до цьогорічних кіногітів «Фуріоза: Шалений Макс. Сага», «Дедпул і Росомаха», «Гладіатор II», «Бітлджюс Бітлджюс» і «Wicked: Чародійка». 

Попри всю свою простоту і відсутність пафосу, фільми про Паддінгтона насправді дуже технічно складні – і, відповідно, дорогі у виробництві. 2016 року компанія StudioCanal, яка входить до французького конгломерату Vivendi, придбала весь бренд «Паддінгтон» (за винятком видавничих прав). Для StudioCanal «Пригоди Паддінгтона в Перу» стали найдорожчим проєктом в її історії. 

За словами представників компанії, бюджет нової стрічки «значно перевищує» $40 млн, витрачених на другу частину. На збільшення витрат вплинули як зростання цін на кіновиробничі послуги, так і масштаби проєкту. 

Наприклад, щоб перенести пригоди ведмедика з Лондона до Перу, друга знімальна група провела кілька тижнів у Південній Америці, зокрема в Мачу-Пікчу. Тим часом, щоб «заселити» Будинок для літніх ведмедів, збудований у лісі поблизу студії Leavesden у Великій Британії, студії Framestore довелося створити й анімувати значно більше, ніж одного ведмедика (а у Перу до цього додалися ще й лами). 

Попри високі ставки, StudioCanal повністю довірила проєкт Вілсону, тоді як інша студія могла б обрати більш досвідченого режисера. Але, як зазначають десіжн-мейкери компанії, все вирішило те, що режисер-початківець мав «паддінгтонівську» ауру.

«Паддінгтонівську» – тобто таку, що втілює всі позитивні якості ведмедя: його щирість, доброту, ввічливість, чарівність і легку незграбність, компенсовану величезним бажанням зробити все якнайкраще і приносити людям радість.  

«Усе, що ми могли зробити, це спробувати створити найкращий фільм, на який тільки здатні», – каже Дуґал Вілсон. І, здається, щось подібне цілком міг би сказати і сам Паддінгтон, з яким ми знову побачимося у кіно.