Байкери: ексклюзивні подробиці про фільм

В український прокат вийшов фільм "Байкери". Ексклюзивні подробиці зі зйомок читайте тільки на Afisha.

22 червня, 16:05 Автор: Кива Александр

Байкери: ексклюзивні подробиці про фільм

Читайте також: Маша Данілова: Я намагаюся не реагувати на хейт

Остін Батлер та Том Гарді у кримінальній історії, що розповідає про розвиток мотоклубу Середнього Заходу, який за десятиліття перетворився з місця збору місцевих аутсайдерів до найбільш зловісної банди. Спеціально до прем’єри стрічки ділимося ексклюзивними деталями зі зйомок.

Вперше ідея створення «Байкерів» з’явилася у режисера і сценариста Джеффа Ніколса 20 років тому, коли його старший брат Бен познайомив його з історією банди мотоциклістів із Середнього Заходу, що стала основою фотокниги Денні Лайона. «У Бена був гурт «Лучеро», і він хотів використати одну з фотографій Денні для обкладинки альбому, – згадує режисер. – У нього на столику була ця книга, це був перший раз, коли я побачив її».

Обкладинці альбому так і не судилося втілитись в життя, але Джефф одразу відчув зв'язок із фотографіями та змістом книги. Вперше видана 1968 року та згодом перевидана книга «Байкери» – це хроніка чотирьох років, які Лайон провів разом з Chicago Outlaws Motorcycle Club, беручи інтерв’ю та фотографуючи давніх членів клубу. Книга надихнула Ніколса створити вигадану історію, яка містить персонажі, що частково засновані на справжніх байкерах.

«Мені до рук потрапило видання 2003 року, це важливо, – каже Ніколс. – В тій книзі була передмова, написана Денні. В ній він згадує те, що чув про долю декого з учасників банди. Там є тільки один рядок про ватажка клубу, цього хлопця на ім’я Джонні, лідерству якого кидають виклик. Багато хто каже, що та подія була початком кінця золотої доби мотоклубів. Лише це одне речення дало поштовх до формування фільму та історії».

Передмова Лайона була пронизана ностальгією, за словами Ніколса, – ностальгією, яка, на його думку, притаманна цій групі аутсайдерів. «Це був конкретний момент часу, і щойно він закінчився, він вже не зможе повернутися, – пояснює він. – Це було унікальним явищем для того часу. В ньому було щось прекрасне і певним чином сумне, що вплинуло на весь фільм».

Ніколс зізнається, що мотоциклетна культура не була притаманною йому. «Я не ганяв, коли ріс, ніхто з моєї родини не ганяв. Насправді я був наляканий цією культурою».

Роками він відвідував сайт Лайона Bleak Beauty, в пошуках натхнення переглядаючи похмурі, часто щирі знімки Outlaws, зроблені фотожурналістом в часи їхнього розквіту. «Одного дня я знайшов QuickTime файли оригінального аудіо, яке автор використав в описі до книги, – згадує Ніколс. – Це були Кеті, Зіпко, справжні люди розмовляли. Голоси були неймовірними».

Почувши вперше, як вони розмовляють, Ніколс отримав остаточний поштовх, якого він потребував для написання сценарію. «Це стало ключовим інструментом для мене, як для сценариста, – каже він. – Раптом мені вдалося візуалізувати кіно, як воно може звучати і виглядати».

Аудіозаписи також дали Ніколсу впевненість звернутися 2014 року до Лайона. «Я представився і сказав йому, як сильно я поважаю його роботу. Він бачив «Мад», і йому сподобалось. Тож я вирушив до Нью-Мексико, щоб зустрітися з ним».

Читайте також: Співак LOGVIN: в житті важливо не загубити себе справжнього

«Байкери» відбуваються на двох рівнях, за словами режисера-сценариста. «В фільмі присутня першочергова лінія, в якій йдеться про любовний трикутник, але це не любовний трикутник між двома чоловіками, що змагаються за одну жінку. Тут йдеться про чоловіка Джонні і жінку Кеті, які обоє змагаються за Бенні. Він – все, чого вони обоє хочуть, але з різних причин. Кожен прагне сповнити Бенні власними надіями, мріями і прагненнями, але він не створений для них. Він не може і не хоче їх втримати. І в цьому полягає трагедія, адже вони обоє вкладають стільки в об’єкт, який не було створено, щоб втримувати що завгодно. Ця історія не пов’язана з книгою. Вона надихнула мене на створення деяких персонажів, але моїм завданням було вибудувати з цього наратив».

Фільм також розповідає глибшу історію про психологію груп аутсайдерів, додає Ніколс. «Найкращий приклад, який я згадую, – це монолог Зіпко, якого на екрані втілює Майкл Шеннон, про похід до призовної комісії з похмілля. Він блискуче справляється з усіма тестами, але отримує відмову. Коли я писав цю сцену, вона мені видавалась доволі смішною. Коли ми знімали цю сцену, всі сміялися, як я й очікував. Але наприкінці з’явилась нотка суму, адже Зіпко дійсно хотів поїхати до В’єтнаму. Армія не хотіла його. Він був небажаним. І ти бачиш, як ці суворі чоловіки навколо багаття починають кивати, тому що вони розуміють. Насправді це підтвердження всього, що вони відчувають, своєї не приналежності».

Сім’я за вибором

Джоді Комер, мабуть найбільш відома своєю роллю вдягненої за останньою модою рокової жінки Вілланель у визнаному серіалі «Вбиваючи Єву», є однією з найрізносторонніших акторок сьогодення, вона втілює головні ролі на телебаченні, на сцені та в кіно. В «Байкерах» британська акторка знову трансформує себе, втілюючи Кеті, звичайну дівчину з Середнього Заходу, яка закохується в загадкового молодого мотоцикліста і виступає оповідачкою фільму.

Коли Кеті вперше зіштовхується з бандою мотоциклістів, вони її жахають та викликають огиду, допоки вона не зустрічає Бенні. «Між ними виникає миттєвий зв'язок, який посилюється загадковістю, – за словами Комер. – Вона хоче стабільного життя з ним, і це щось, чим він не зобов’язаний забезпечувати її. Все це небезпечно та дуже п’янить. Раптом вона опиняється в оточенні наркотиків, алкоголю та насилля. Всі ті речі, в яких легко загубитися. Це змінює її, не зважаючи на те, що вона знає себе дуже добре».

Комер, яка виросла в Ліверпулі, зазначає, що одним із найскладніших аспектів роботи над роллю було опанування середньозахідного акценту Кеті. Вона працювала над ним разом з тренеркою по діалекту Вікторією Ганлін протягом двох з половиною місяців до початку фільмування. «Стосунки Кеті і Бенні – центральні для історії, але в багатьох їхніх сценах разом вони просто дивляться одне на одного, без жодного діалогу, – каже акторка. – Ви майже не бачите їх в приватних моментах. Я відчувала, що вхопити справжню сутність Кеті можна через її голос. Я хотіла переконатися, що я зробила все, щоб правильно відтворити її голос».

За словами Ніколса, велику частину оповіді було адаптовано зі справжніх записів інтерв’ю Кеті. Хоча на екрані гра Комер виглядає легкою та без зусиль, зазначає режисер, за лаштунками все було зовсім інакше. «Одного разу я бачив її «домашню роботу» за лаштунками. Вона взяла всі записи інтерв’ю Кеті та фонетично розібрала кожен рядок. Це вражаючий рівень, але що ще більше вражає, що всі ці зусилля ніби зникають перед камерою».

Для Остіна Батлера, який привернув світову увагу після виконання головної ролі в байопіку База Лурмана «Елвіс» і нещодавно засвітився в «Дюна: Частина 2», Бенні – загадкова і мовчазна фігура. Він походить із заможнішої сім’ї, ніж більшість байкерів, що відділяє його від них, каже актор. «Він втрачає зв'язок із родиною та стає самітником. Але в кожній людині є часточка, яка потребує спільноти. Коли він потрапляє до «Вандалів», він знаходить батьківську фігуру в особі Джонні та братерство з усіма хлопцями. Вони з Кеті одружуються дуже швидко, але він завжди готовий покинути «сімейне гніздо». Він не хоче, щоб комусь щось було потрібно від нього, але Кеті потребує, щоб він перестав ганяти і покінчив з тим життям, Джонні ж потребує, щоб Бенні став лідером банди».

Хоча записи, які Лайон опублікував, були корисними для декого з його колег, не існує записів Бенні. «Для мене це було удачею, адже немає нічого, щоб потім можна було сказати, що мій голос відповідає чи не відповідає Бенні», – каже Батлер.

Батлер виріс оточений мотоциклами – його батько і дідусь обоє ганяли. Коли його дідусь і бабуся переїхали з Каліфорнії до Аризони, коли він був ще молодим хлопцем, вони з батьком їхали весь шлях до них на мотоциклах. «Коли мені було 16, мій батько вирішив, що час мені вчитися, тож він просто закинув мене на байк на парковці. Після того як я порозмовляв з Джеффом (Ніколсом) про цю роль, я почав кататися постійно. Коли я був в Австралії на зйомках «Елвіса», я зустрів чоловіка, який відремонтував старий Harley, і ми каталися разом. Це було вперше, коли я катався на старішому мотоциклі, це допомогло мені підготуватися до ролі».

Том Гарді грає Джонні, засновника «Вандалів» та довгий час їхнього ватажка. Як старший учасник банди, він стає прикладом для новачків, але він починає відчувати свій вік. Джонні хоче призначити Бенні своїм спадкоємцем. «Коли ви дивитеся на Джонні, ви бачите чоловіка, якого обганяє його час, – каже Ніколс. – У нього типове для байкерів пригладжене волосся, але молодші учасники банди виглядають вже зовсім інакше».

Учасник клубу Смішний Соні, якого грає Норман Рідус, прибув нещодавно з Каліфорнії, він справжній байкер, який вливається в тусовку «Вандалів».
«Було два зразка поп-культури, які я хотів залінкувати з цією історією, – каже Ніколс. – Перший – це «Дикун» з Марлоном Брандо, який слугує відправною точкою для персонажа Джонні. Інший – це «Безтурботний наїзник». Персонажу Нормана Рідуса, Смішному Соні, платять за те, щоб він сидів біля кінотеатру та закликав людей подивитися цей фільм. Вони ніби стають кіноверсіями себе. Вони починають грати роль байкера».

Коли Батлер отримав свою роль, єдиний інший актор, якого було затверджено, був Майкл Шеннон. «Я навіть не знав, яку роль він гратиме», – згадує режисер. Зрештою Шеннон грає Зіпко, персонажа, натхненного справжнім членом банди Outlaw й увіковіченого на відомій фотографії Лайона «Funny Sonny Packing with Zipco, Milwaukee».

Висловлюємо подяку за допомогу у підготовці матеріалу Дар’ї Лотоцькій!