Дарували ромашки та стояли в чергах у лікарні: актори – про дідусів і бабусь

Що згадують зірки «Звʼязку» та «Голови» про найрідніших?

Дарували ромашки та стояли в чергах у лікарні: актори – про дідусів і бабусь
Дарували ромашки та стояли в чергах у лікарні: актори – про дідусів і бабусь
пресс-служба

Читайте також: Гороскоп на тиждень 30 жовтня - 5 листопада 2023 від тарологині та езотерикині Тетяни Гай

Щороку 28 жовтня в Україні відзначають День бабусь і дідусів. І це свято – прекрасна нагода провідати та привітати найдорожчих! З нагоди особливої дати актори скетчкому «Звʼязок» і ситкому «Голова» на Новому каналі пригадали зворушливі історії про своїх дідусів і бабусь. Зірки поділилися теплими спогадами і з сайтом Afisha.

Євгеній Лісничий, актор серіалу «Голова»

– Моя бабуся – надзвичайна жінка, яка виховала мене й відіграла надважливу роль у моєму житті. Вона завжди поруч, хоч і по телефону. Підтримує мене щодня, і це дуже тішить. Коли маю важливі проби або складний день, бабуся запитує, о котрій годині початок важливої події, і каже, що помолиться саме в той час. Це важливо для мене. І, можливо, саме тому мені вдаються певні речі, – каже Євгеній Лісничий. – Хоча бабуся була суворою зі мною в дитинстві, я вдячний їй за це. Бо так навчився дисципліни. Однак з пунктуальністю й досі намагаюся подружитись (усміхається). А ще вона подарувала мені стільки любові, що вистачить на все життя! Саме бабуся та мама – найрідніші люди, яким я завдячую всім, що маю.

Дмитро Вівчарюк, актор серіалу «Звʼязок»

– Для мене бабуся – це святе. Батьки завжди відвозили мене до неї на літо. Навіть раніше: я жив у бабусі по маминій лінії аж з березня і до початку вересня. І саме з того часу маю найбільше цінних дитячих спогадів, – ділиться Діма Вівчарюк. – Ми з бабусею і ходили на базар, і полювали за грибами, і стояли в чергах у лікарні (усміхається). Саме вона прищепила мені любов до праці на землі. Тож для мене бабуся – це як друга мама.

Іра Гришак, акторка серіалу «Голова»

– Хочу розповісти про свого прадідуся. Пам'ятаю, чим для нього стала наша перемога. Він пройшов усю Другу світову війну. І от щороку 9 травня в нього були сльози на очах, і читалася невимовна гордість на обличчі. Це людина, яка безперервно розповідала мені про Україну та нашу історію. Але я була дуже маленька, сприймала все, наче казку. Знала, що мій дідусь одягає ордени та парадну форму, бо він герой. Але до кінця не сприймала це, як щось реальне, – пригадує Іра Гришак. – Коли стала підлітком, то всі ці історії позабувались, а прадідуся вже не було в живих. Тож якось сіла з дідусем, сином прадіда, й почала занотовувати в зошит ті історії. Дідусь їх пам'ятав і розповідав мені знову. Тоді я, десятикласниця, записувала й плакала. Усвідомила, наскільки важливо знати історію родини, як цінно розуміти, ким було старше покоління. Зараз, коли стала старшою, це усвідомлення ще сильніше. Вважаю, що потрібно намагатися максимально доносити це дітям. І головне, щоб вони це сприймали, як казки. Натомість розуміли, що то справжнє життя, про яке треба знати й пам'ятати.

Олександр Сугак, актор серіалу «Звʼязок»

– Мої найбільш чуттєві, цінні та зворушливі спогади повʼязані саме з бабусею Вірою. Вона була найріднішою людиною. Коли я приїжджав додому у Вінницю, то завжди приносив їй букет ромашок, які вона обожнювала. Бабуся стала для мене і вчителем, і другом, і наставником, а після 2012 року – янголом-охоронцем. І тепер, коли я буваю у Вінниці, завжди купую ромашки і йду на цвинтар, – зазначає Саша Сугак. – Мені дуже боляче від того, що вона пішла з життя ще на початку мого навчання в театральному. Бабуся не застала мій акторський успіх і те, що мене тепер показують по телевізору. Але я впевнений, що вона все бачить і пишається мною.

Поліна Фролова, акторка серіалу «Голова»

– Дуже багато моїх дитячих і підліткових спогадів повʼязані саме з бабусями і дідусями. Одразу спадають на думку кумедні історії з ними. На знімку, прикріпленому до статті, праворуч – бабуся Валя, найменшенька на фото – це я, а старша дівчинка – моя рідна сестра, – пояснює Поліна Фролова. – Один з моїх улюблених спогадів повʼязаний із бабусею Валею. Якось ми йшли разом з дитячого садочка. Я завжди обожнювала літати, а не спокійно ходити (усміхається). А бабуся постійно повторювала: «Не бігай. Обережно!» І, звісно ж, я не слухалася. Так неслася, що не помітила трубу й перечепилася через неї. Вже й не згадаю, чи плакала. Але бабуся мене заспокоювала дорогою додому, і далі ми йшли спокійним кроком (усміхається). Вже вдома я помітила, що в мене подерті колінко та лікоть. Підбігла до бабусі й заявила: «Моя шкірка залишилися на трубі!» Вона ще довго пригадувала мені цю цитату (сміється).

Вмикайте скетчком «Звʼязок» з понеділка по четвер о 19:00 на Новому каналі! А вже 6 листопада дивіться премʼєру ситкому «Голова» на Новому


Теги:

Статті на тему


Ми в соцмережах

x
Для зручності користування сайтом використовуються куки. Докладніше...
This website uses Cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more... Ознайомлений(а) / OK