Катання на санчатах із собакою та котячі бої: Тоня Хижняк і Поліна Фролова пригадали дитинство

Читайте також: «Пила Х»: зірки та преса оцінили продовження однієї з найуспішніших хоррор-франшиз

Вони ж дарують стільки позитивних емоцій і теплих спогадів! У Всесвітній день тварин акторки серіалів Нового каналу «Зв’язок» та «Голова», ексклюзивно для Afisha.bigmir.net пригадали дитинство та поділилися зворушливими історіями про перших домашніх улюбленців.

Антоніна Хижняк, акторка скетчкому «Зв’язок»

– Ця історія трапилася, коли мені було 9 років. Тоді ми з батьками мешкали в орендованій квартирі у Василькові. В малесенькій кімнатці розміром 11 квадратних метрів жили я, брат, мама й тато, а ще кіт, папуга і морська свинка! Не знаю, як батьки нам їх всіх дозволили завести, – усміхається Антоніна Хижняк. – Розповім історію про кота. Пулік був у нас такий білий з руденькими плямами. Якось ми їхали до бабусі в Українку й хотіли взяти його з собою. Але ніде не могли знайти. Аж раптом помітили відчинену квартирку! Ми жили на першому поверсі, тож розуміли, що він міг спокійно вилізти надвір. Довго бігали вулицями в пошуках кота і врешті знайшли страшенно брудного, наляканого. Тато ледь упіймав його. А дорогою до бабусі нас мучили сумніви, чи це справді наш кіт (усміхається). Бо ми часто брали його з собою в поїздки, все було добре. А тут – зашуганий кіт, який навіть на руки не йшов! Приїхали до бабусі, і вона одразу запитала: «А що з котом? У нього якась мордочка інша. Може, чумку підхопив?» Але ми запевняли її й себе, що в котика просто стрес через втечу. Згодом він розслабився: напевно зрозумів, що його тут і погодують, і погладять. Кілька днів по тому ми повернулися додому, зайшли в квартиру, а на дивані лежав наш Пулік і вилизувався! У виразі його мордочки читалося запитання: «Ну, і де ви лазите? Хто мене годувати буде?» Нашому здивуванню не було меж (сміється). Коти одразу зчепилися, почали битися, шипіти один на одного. Ми не могли розборонити той котячий клубок хвилин п’ять! Пулік показав незнайомцю, хто вдома господар, і той одразу втік. Згодом ми простежили за нашим бешкетником і зрозуміли, що він таки може сам вилазити через квартирку і повертатися додому через неї ж.

Поліна Фролова, акторка ситкому «Голова»

– У нас був великий собака породи алабай на кличку Тегрі. Тато взяв її в нашу сім’ю ще геть маленькою, а прожила вона з нами 14 років. Коли з’явилася в нас, мені було три роки, – розповідає Поліна Фролова. – Ми тоді ще жили в трикімнатній квартирі, але згодом мали переїжджати у приватний будинок. Тато взяв її, бо для двору потрібна охорона, а такому собаці – великий двір. Тож вирішили, що поки песик доростає, то може пожити в квартирі, а далі вже в дворі. Та росла вона дуже швидко! І так само швидко почала показувати свій характер. Тегрі вважала своїм господарем лише тата, бо він займався її вихованням і вигулював на вулиці. Якось ми з сестрою й мамою залишилися вдома, а батько поїхав на роботу. І Тегрі в кімнаті взяла подушечку й лягла в коридорі, аби дочекатися господаря. Щоб ви розуміли, в нас дві кімнати вели саме в цей коридор. Тому ніхто не міг вийти, мама застрягла в одній із кімнат. Але Тегрі просто не випускала, ричала, лежала на подушці і всім показувала, що ніхто нікуди не йде, поки господар не повернеться. Мама зателефонувала татові, пояснила ситуацію. Тато прилетів з роботи, і тоді Тегрі стала такою активною, веселою, доброю (усміхається). Ми з цим собакою дуже багато бавилися в дитинстві. Вона навіть катала мене на санчатах: її запрягали, і Тегрі тягла мене малу.

Дивіться серіали «Зв’язок» та «Голова» цієї осені на Новому каналі! Прем’єра скетчкому «Зв’язок» – вже 16 жовтня