Григорій Герман: «Ранок» став для мене сім’єю

Григорій Герман – один із найяскравіших ведучих програми «Ранок у великому місті» на каналі ICTV2. Наприкінці січня ранкова програма відзначає свій 10-річний ювілей – і Герман розповів, чому «Ранок» вважає сім’єю, як повернувся в ефір під час війни, ділиться секретами сімейної кухні та історіями озвучення зірок Голлівуду. 

Також Григорій розповів, звідки бере оптимізм навіть у найтемніші часи та чому боротьбу з російською пропагандою визнає своїм головним завданням сьогодні.

Григорію, коли ви з’явилися у ролі ведучого програми «Ранок у великому місті»?

У «Ранку» я з моменту повернення програми в етер після початку повномасштабного вторгнення, тобто це десь приблизно вже другий рік. Як тільки «Ранок» відновився, так одразу я до нього і прийшов. 

Чим для вас є «Ранок»?

Сім’єю, «Ранок» став для мене прекрасною сім’єю, в якій чудові стосунки, яка дуже легка на підйом, яка дуже класно ставиться до нових ідей і взагалі намагається зробити так, щоб спільне існування в родині було позитивним, продуктивним для всіх.

Скажіть, а чому ви власні кулінарні здібності не показуєте в етері?

Насправді така рубрика є, але вона з’являється час від часу в колаборації з різними виробниками, продуктами, торговими марками. Я залюбки показую і розповідаю рецепти – або сам, або разом з Юлією Зорій.

А вдома зараз часто готуєте, чи це відійшло для вас на другий план?

Готую, проте дійсно кулінарія відійшла на другий план: в публічному просторі, наприклад в інстаграмі, давно не публікував ніяких рецептів. Готую менше насправді, тому що двоє моїх пацанів хочуть їсти несподівано і прямо зараз, немає часу на довгу підготовку.  А ще зараз я міняю свої рецепти на страви, які можна приготувати і покласти в холодильник, а потім розігріти, щоб вони не втратили ні в смаку, ні в якості, або на щось дуже-дуже швидке.

Маєте традиційні родинні страви?

Традиція є: сніданки хлопцям готую я. Сніданки залишаються моїм царством, особливо на вихідні, коли хлопці снідають вдома, а не в школі. Старший любить англійський сніданок: цей чудовий десятирічний легінь вже їсть таку порцію, що й мене б наситила. Англійський сніданок – це оката яєчня, тостовий хліб, квасоля в томатному соусі, підсмажені гриби, сосиски, бекон, помідори – дуже-дуже ситна штука. Молодший часто готує разом зі мною всі сніданки, для нього це в кайф. Він навіть придумав свій бутерброд – це тостовий хліб, свіжий помідор, оката яєчня, а зверху ми кладемо сир сулугуні, розплавлений на сковорідці. 

Знаю, що дружину Іру ви називаєте «щастячком», а вона вас як? А дітей Даню і Луку як звете, може, є якісь домашні імена прикольні?

Іриша називає мене «кохась», зменшене від коханий, але дуже ніжно – кохась, або також зве мене «щастячком». Даню я називаю Данісімо, а Луку – Лукасіо або Лукасик. Така в нас родина.

Ви колись розповідали, що сіли на дієту і схудли не на 5 кіло, а на 10, а то й більше. Що за дієта така чудова? Зараз після новорічних пригод за столом це особливо актуально!

Насправді тоді я схуд на 16 кіло. Це було те, що зараз називається модним сполученням «дефіцит калорій». Я просто дуже ретельно слідкував за тим, що потрапляє мені до рота, вів програму, свій харчовий щоденник і звичайно багато витрачав енергії. Спочатку займався у спортзалі, а потім у мене почались зйомки одного проєкту, що тривали 12–14 годин, і весь цей час я був на ногах. Тож енергії витрачав багатенько, тому мав дефіцит калорій і втратив вагу навіть більшу, ніж планував.

З яким настроєм вступаєте у 2025 рік? Де берете оптимізм і впевненість в найкращому, щоб рухатися далі, боротися?

Оптимізм я знаходжу в тому, що не впадаю в депресивний стан, коли треба повзти до помиральної ями, в чорному гуморі зокрема (сміється). Я прекрасно пам’ятаю, що ми впорались з 2022 роком, особливо навесні, коли зовсім було не зрозуміло, що робити, як жити, що буде далі з нами усіма. І навіть тоді ми зберігали оптимізм і впевненість у тому, що все буде добре. На жаль, зараз ми це відчуття трохи втратили, проте реальність від того не змінилася, безвихідних ситуацій не існує. Ми стали сильнішими, ніж ми були 2022 року, навіть якщо зараз може здаватися, що це не так. 

Постійно нагадую собі про те, що ми пройшли 2022 рік, зрозуміло, пройдемо і 2025-й. І якщо згадаємо те відчуття непереможної нації, українців єдиної нації, то ми пройдемо 2025 рік з перемогою.

Вашим голосом розмовляють багато мультяшних персонажів і навіть персонажі культової гри S.T.A.L.K.E.R. Як почалась історія вашого озвучування? Кого з перших героїв пригадуєте? Є улюблені?

Скажу так: кожен персонаж мені дорогий, кожен про щось нагадує і був цікавим. Проте деяких добре пам’ятаю, пишаюся: наприклад, персонаж з «Піратів Карибського моря», бо це один з небагатьох китайців, яких я озвучував. Один з моїх улюблених – це Геймдал з «Месників», його грає Ідріс Ельба, чоловік з абсолютно фантастичним голосом, і мені було дуже цікаво передавати всю глибину чоловічого низького голосу. 

Також озвучував репера Ice Cube в різних комедіях, де він грав якихось поліцейських. Це було прикольно, бо мені завжди, коли я працював на радіо і в озвучці, казали, що у мене манера і голос афроамериканських реперів, щось на кшталт What's up man, тож я зрозумів, що Ice Cube – це мій bro.

Ви і ведучий «Ранку», і кулінарний блогер, і актор озвучування, і ведучий ютуб-каналів із пропаганди і контрпропаганди. Скажіть, що з цього вам ближче і найцікавіше саме зараз? І ким ви себе вважаєте в першу чергу?

Зараз я намагаюся протистояти російській пропаганді в інфопросторі. На мій погляд, зараз кожен з нас повинен виконувати ту функцію, яка є найбільш ефективною і необхідною для перемоги. Зараз держава вважає, що я потрібен саме тут, на цьому місці, і я це роблю.