Тімур Мірошниченко: український «Клуб 1%» буде відрізнятися від решти

Тімуре, у прес-релізі ви згадали про те, що провели багато досліджень, дивилися адаптації шоу в інших країнах. Які саме аспекти ви вирішили адаптувати для української версії, і що, на вашу думку, робить «Клуб 1%» унікальним?

Це найбільш нетривіальна гра, яку мені колись доводилось бачити. Проєкт знято за британським форматом BBC Studios, що за невеликий час став світовим феноменом. Він вже успішно реалізований у 11 країнах світу, а протягом восьми епізодів першого сезону у Британії зібрав біля телеекранів 4,39 мільйона.

Я подивився всі версії «Клубу 1%», які існують на даний момент у світі, але не для того, щоб щось копіювати чи наслідувати. Вони всі відрізняються одна від одної. Звісно, британський стиль кардинально відрізняється від австралійського, німецький - від грецького. І це нормально: є менталітет країни, є специфіка, є настрої і таке інше. Тобто, якщо ведучий в Австралії дозволяє собі жорстко жартувати над учасниками і над собою в тому числі, то в Британії, звісно, гумор також присутній, але він більш політкоректний.

Звісно, український «Клуб 1%» буде відрізнятися від решти. Ми не можемо собі дозволити більше, ніж ми можемо собі дозволити зараз, в часи великої війни. Але, само собою, що й іронія, і жарти все це буде присутнє в українській версії проекту. Хоча, зазначу, що «Клубу 1%», в першу чергу, все-таки про кмітливість нації. Тобто, шоу показує глядачам, що насправді робота мозку залежить не від того, скільки у вас завантажених гігабайтів знань, а наскільки ви його класно прокачали за все своє життя і чи потрібно прокачати його ще трошки краще. Значну більшість всіх питань не тільки в межах шоу, а й в межах нашого життя можна вирішити просто завдяки потужній роботі мозку, а для цього його потрібно «прокачувати».    

Як ви вважаєте, що глядачі (учасники) сподіваються отримати від участі у вашому шоу? Які емоції та враження ви плануєте викликати у аудиторії?

В першу чергу - це гра. А будь-яка гра вмикає в тобі азарт, бажання приєднатися до гравців у студії. І, насправді, грати в питання «Клубу 1%» однаково цікаво – що в студії, що по телевізору. Тобто, це цікавість, можливість перевірити себе. 

Як показує практика, на диванчику перед телевізором або навіть гравці в студії, які вилітають, далі відповідають правильно на всі питання. Бо на тебе не тисне час, на тебе не тисне відповідальність правильної відповіді і ти починаєш в розслабленому вигляді краще сприймати інформацію, яка є в запитаннях, варіантах відповідях. Ймовірність того, що ти даси правильну відповідь, зростає експонентно. Ще раз зазначу - це, в першу чергу, гра. Тут треба сидіти, грати, можна брати папірці і так само відповідати і шукати, чи зміг ти увійти до 1% найкмітливіших українців. 

Ви сказали, що проєкт розвиває мозок і дає відпочити. Можете розповісти детальніше про те, як саме формат шоу буде сприяти розвитку логічного мислення та креативності у учасників?

Все дуже просто. Ще починаючи з садочка, потім в школі якраз таки логічне та критичне мислення розвивають різноманітними іграми, загадками, головоломками, логічними задачками, ребусами… Це все, власне, є і в нашому шоу. Просто є питання простіші, на які відповідають більшість людей, і є питання складніші, на які відповідає менша кількість людей. Як далеко ви зайдете, залежить від того, наскільки прокачаний ваш мозок. Якщо ви не зможете увійти у 1% найкмітливіших українців, у вас є час підготуватися до 2-го сезону «Клубу 1%», розвиваючи свій мозок різноманітними вправами. Їх дуже багато. І це дуже корисно не тільки для гри, а й для життя. 

Наскільки для вас важливий елемент змагання у шоу? Як ви плануєте підтримувати дух суперництва і при цьому створити атмосферу дружелюбності серед учасників?

Особливо нічого додаткового робити не потрібно. Гравці в студії приходять пограти і, звісно, з бажанням виграти. В когось мета дійти хоча б до 50%, в когось до 80%, хтось приходить конкретно за перемогою. Цікаво, що учасники - представники найрізноманітніших професій та родів занять - є приватний детектив, музейник, студент, який мріє стати президентом, є пенсіонери, фотограф, який змінив професію та став сапером, спортсмени та авіаконструктори.

На знімальному майданчику вирує дух суперництва, бо коли є гра, коли є більше одного учасника (а в нас 100 учасників змагаються), то, звісно, цей дух суперництва, як не крути, з’являється автоматично. Додатково нічого не потрібно робити. Звісно, як ведучий, я не можу підказувати гравцям, де шукати правильну відповідь, але підтримувати їх, розслабляти, намагатися зробити обстановку такою, щоб вони не накручували себе додатково, а налаштувалися і сконцентрувалися на грі. Бо найбільша проблема всіх українців – ми занадто накручуємо себе – і я зараз не про шоу, а взагалі кажу (посміхається). 

Що, на вашу думку, є ключовим для того, щоб зробити «вікторину» успішною? Які виклики ви очікуєте зустріти під час зйомок і як плануєте їх подолати?

«Клуб 1%» відрізняється від всіх інших шоу тим, що тут, насправді, не потрібна купа знань, не потрібна ваша золота медаль зі школи, немає значення як добре ви навчалися, немає значення, наскільки ви енциклопедичні у своїх знаннях і так далі. Тут все спрямовано на роботу мозку: є цікаві і дуже нестандартні запитання, є варіанти відповідей, є якісь підказки. Все це є в запитаннях, просто потрібна уважність, кмітливість, швидкість, максимальна концентрація і все у вас вийде. 

 Розкажіть, в які інтелектуальні ігри любите грати самі або з друзями?

Багато яких, починаючи від «Крокодилів» чи гри в слова… Зараз вже і наші діти підключилися до ігор. Вони спочатку з нами грали в Аліас (це така дитяча версія Аліаса, де потрібно пояснити слово не називаючи його) і зараз, можливо, не щовечора, але декілька разів на тиждень точно сідають в коло і вже самі, без нас грають в цю гру. Пам’ятаю, що ми так завзято грали з друзями ще кілька років тому, що майже до сварок доходило, а зараз такі суперечки відбуваються у дітей.