"Від голоду й холоду": оператор Пропалої грамоти трагічно помер у 82 роки
Вдова Ігоря Поклада розповіла про шокову причину смерті кінооператора Павла Лойка.
Павло Лойко, який десятиріччя пропрацював в українському кінематографі, помер на 83-му році життя. Митця не стало 4 лютого.
Трагічні обставини його відходу з життя оприлюднила Світлана Поклад, вдова композитора Ігоря Поклада. У своєму дописі в фейсбуку вона повідомила, що останні місяці Павло Лойко та його дружина жили у вкрай складних умовах і фактично перебували за межею бідності. За її словами, нестача їжі й тепла стала фатальною.
Читайте також: Популярна українська блогерка померла в 31 рік
Світлана Поклад зазначила, що подружжя вело усамітнений спосіб життя та майже не спілкувалося із сусідами. Уже після смерті чоловіка його вдова сказала, що протягом двох тижнів вони виживали, вживали лише воду, оскільки не мали коштів навіть на базові потреби. Серце кінооператора не витримало такого виснаження.
За словами пані Поклад, у Павла Лойка та його дружини не було близьких родичів, які могли б допомогти. Після смерті кінооператора його вдова Лідія залишилася в цілковитій самоті та у важкому матеріальному становищі.
Через скрутні обставини жінка не мала можливості самостійно організувати поховання. Одначе після розголосу трагедії на ситуацію відреагувала місцева влада. Староста Ворзеля В’ячеслав Преподобний повідомив, що прощання з Павлом Лойком буде профінансоване коштом громади.
Світлана Поклад також висловила сподівання, що вдова покійного отримає необхідну підтримку від соціальних служб і не залишиться сам на сам зі своїми проблемами. Вона наголосила, що сусіди готові допомагати та стежити за подальшою долею жінки.
Окремо вдова композитора звернулася до українців із закликом не бути байдужими й уважніше придивлятися до тих, хто живе поруч, особливо до самотніх людей літнього віку. Вона підкреслила, що взаємна підтримка неодноразово рятувала життя в найскладніші часи війни.
Читайте також: Помер зірка Гаррі Поттера й Доктора Хто Саймон Фішер-Беккер
Павло Лойко мешкав у Ворзелі з 1990-х років. Упродовж своєї кар’єри він працював на Національній кіностудії імені Олександра Довженка й долучився до створення знакових стрічок, серед яких – "Пропала грамота" й "Ральфе, здрастуй".
