Як реагувати, коли дитина бреше і чому вона це робить насправді

Діти брешуть, щоб уникнути покарання або догодити батькам. Це також засвідчує розвиток соціальних навичок. Батькам слід зосередитись на чесності. Вони мають бути прикладом правдивості. Важливо створити безпечне середовище для помилок. Хваліть за чесність, щоб зміцнити довіру. Зрозумійте причину неправди. Такий підхід перетворює брехню на можливості для навчання.

Коли дитина наполягає, що чистила зуби, але зубна щітка зовсім суха, або клянеться, що не з'їла останнє печиво, незважаючи на шоколад, розмазаний по обличчю, батьки часто відчувають розчарування або занепокоєння. Однак дитяча брехня зустрічається частіше і складніше, ніж багато хто думає. Психологи не вважають її проявом моральної пороку, а вважають, що брехня може бути ознакою когнітивного зростання, емоційного розвитку та навіть творчого початку. Ключ до вирішення проблеми криється у реакції батьків.

Чому діти брешуть?

Щоб уникнути покарання: одна з найпоширеніших причин дитячої брехні – страх наслідків. Дослідження 2002 року, опубліковане в журналі Developmental Psychology, показало, що діти частіше брешуть, коли очікують на покарання. Дослідники зазначили, що діти можуть використати брехню як стратегію, щоб уникнути негативних наслідків, коли чесність пов'язана з високою вартістю.

Щоб догодити батькам: Іноді діти брешуть не для того, щоб приховати помилки, а щоб отримати схвалення. Вони хочуть, щоб їх уважали «хорошими». Дослідження, опубліковане в 2016 році в журналі «Експериментальна дитяча психологія», показало, що діти часто брешуть у просоціальних цілях, щоб щадити почуття інших або відповідати соціальним очікуванням.

Як ознака когнітивного розвитку: Цікаво, що брехня пов'язані з інтелектом. Коли ваша дитина бреше, це означає, що її мозок розвиває складні соціальні навички. Це підтверджується дослідженням 1989 року, опублікованим у журналі Developmental Psychology, в якому було показано, що здатність переконливо брехати пов'язана з теорією розуму, згідно з якою переконання інших людей відрізняються від ваших власних.

Щоб здобути незалежність: у міру дорослішання діти вдаються до брехні, щоб добитися незалежності. Підлітки, наприклад, можуть брехати про своє місцезнаходження чи заняття. Дослідження, опубліковане у 2010 році у журналі Journal of Adolescence, показало, що підлітки часто приховують інформацію не з метою зловмисного обману, а для захисту свого почуття приватності та незалежності.

Що насправді мають робити батьки

Брехня у дітей - це не просто погана поведінка. Це важливий етап розвитку, що відображає інтелект, творчі здібності та соціальне навчання. По-справжньому важливим є те, як реагують батьки. Замість суворо карати за нечесність, потрібно створити атмосферу, в якій чесність сприйматиметься безпечно, цінуватиметься та винагороджуватиметься. Демонструючи чесність і розуміння, батьки можуть перетворити брехню на навчальні моменти, що зміцнюють довіру та спілкування.

Зосередьтеся на чесності, а не покаранні: замість суворої дисципліни заохочуйте чесність. Діти схильні до визнання, коли батьки підкреслюють цінність правди, а не загрожують покаранням.

Приклад правди: діти копіюють те, що бачать. Якщо батьки часто вдаються до «маленької невинної брехні», діти вчаться робити те саме. Прояв чесності, навіть у незручні моменти, дає сильний приклад.

Створіть безпечне середовище для помилок: коли діти знають, що помилки не призведуть до суворого покарання, вони з більшою ймовірністю визнають правду. Фрази на кшталт «Я менше засмучуся, якщо ти розповіси мені, що сталося насправді» знижують страх і сприяють відкритості.

Хваліть дитину за чесність: визнайте, коли вона говорить правду, навіть якщо це важко. Позитивне підкріплення допомагає дітям асоціювати чесність із схваленням та довірою.

Зрозумійте мотив брехні: чи бреше ваша дитина, щоб уникнути покарання, привернути увагу чи захистити свої почуття? Співчуття, а чи не гнів, дозволяє батькам вирішити основну проблему.