Виставка відомого польського скульптора Кшиштофа Беднарського "Привид Бродить"

4 жовтня у Національній академії мистецтв України відкривається виставка відомого польського скульптора Кшиштофа Беднарського «Привид Бродить». Основу виставки, організатором якої виступив Польський Інститут у партнерстві з Національною академією мистецтв України та Італійським Інститутом Культури, складають скульптури з серії «Тотальний портрет Карла Маркса» та «Груповий портрет», створені у 1978-2013 роках. Від початку своєї творчості Беднарський коментував скульптурами ситуацію у Польщі та будував метафори для суспільно-політичних поглядів. Маркс у виконанні художника підлягає постійній реінтерпретації залежно від культурного, суспільного та політичного середовища. Першу скульптуру із цієї серії Беднарський створив у 1978 році під час навчання в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Молодий художник написав офіційний запит до багатьох інституцій, де зберігалися скульптурні зображення автора «Капіталу», в тому числі до Музею К. Маркса та Ф. Енгельса у Москві, з проханням надіслати фотографії скульптур, аби йому було чим надихатися. На всі листи, особисто підписані ректором Академії, було отримано відповіді. Монументальне відтворення голови Маркса, зроблене з цементу, стало дипломною роботою скульптора. За часи комуністичного режиму в Польщі «загравання» з образом одного з його ідолів могло коштувати Беднарському виключення з навчального закладу, ув’язнення та призвести до неприємних наслідків для його професорів, але амбівалентність, тобто двоїстість скульптури призвела до того, що її оцінка більше виявляла погляди того, хто її інтерпретував, тож усі були обережні. «Коли я створював першу голову Маркса, у Польщі була складна ситуація, — говорить Кшиштоф Беднарський. — Політика впливала на мистецтво, бути опозиційним художником означало ризикувати всім. Зараз цієї напруги вже не зрозуміти. Тоді, у дипломний роботі, на початку творчого шляху, мені було важливо поставити актуальні питання: що означає бути художником у таких політичних умовах? Чи мушу я створювати пам’ятники, підтримуючи систему? Чи маю наступати собі на горло? Чи не закінчу я так, як Маяковський? Зрештою, я зрозумів, що все це лише питання інтерпретації. Мої роботи могли бути використані, як комуністичною владою в Польщі, так й опозицією. Наприклад, голову Карла Маркса придбав Музей революції — зараз той самий музей називається Музеєм незалежності. Голова стояла тоді, як символ марксизму - наразі стоїть, як символ опозиційних до марксизму ідей». Усього за 35 років Беднарський створив з епоксидної смоли, алюмінію та бронзи декілька сотень скульптурних зображень голови Маркса. Поєднують усі роботи іронічність, провокативність, багатозначність як заклик до діалогу з глядачем. Так, «зелена голова Маркса» ратує за права «зелених», рожева п’ятиметрова фалічна колона з голів, яка експонувалась у центральному парку в Будапешті, покликана допомогти угорцям перемогти стрес від спогадів про повстання проти комуністичного режиму в 1956 році та його жорстоке придушення радянськими військами. Колона — веселий яскравий фонтан — дозволяє подивитися на Маркса, який асоціюється с радянським режимом, з усмішкою. Він більше не страшний, він — смішний. Ще одна скульптурна композиція представлена у Національному музеї Вроцлава. Вона носить назву «Пташник» — у головах Маркса, які утворюють колону, зроблені отвори, щоб птахи могли вити всередині гнізда. Інтерактивність робіт Беднарського переконливо просліджувалась в інсталяції «Розпродаж Маркса» (Marxs for sale,1999), під час якого скульптури різнокольорових голів Маркса були виставлені у вітрині римського магазину модного одягу Fendissime під написом «розпродаж». Цікаво, що яскраві експонати розкупили дуже швидко, а чорні так і залишилися «нерозпроданими». Цілу серію таких скульптур придбала Карла Фенді, спадкоємиця знаменитої модної династії. Прихильниця сучасного мистецтва, Фенді дарувала голови Маркса своїм друзям на День святого Миколая. Роботи із серії «Тотальний портрет Карла Маркса» знаходяться в колекціях та музеях Польщі, Італії, Франції, Німеччини, Угорщини, Литви та ін. «Ми раді представити у Києві одного з найцікавіших сучасних польських митців, — говорить директор Польського Інституту в Києві Ярослав Годун. — Загалом український глядач побачить 16 робіт та три відеопроекції. Творчість Беднарського є кращим проявом польської культури, яка схильна до висвітлення важливих політичних тем за домогою почуття гумору. Беднарський починав свій творчий шлях під кінець вісімдесятих. Тоді набрав сили рух Солідарності, що призвів до демократичних змін — польська культура завжди передувала змінам». Куратором проекту виступив легендарний критик сучасного мистецтва Акілле Боніто Оліва, автор терміну «трансавангард», дослідник значущих художників сучасності — від Франческо Клементе до Джефа Кунса, куратор 45-ї Венеціанської бієнале.